Постанова
Іменем України
18 березня 2020 року
м. Київ
справа № 642/7028/18
провадження № 61-17234св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представник позивачів - ОСОБА_4 ,
відповідачі: Харківська міська рада, управління комунального майна та приватизації департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради,
представник Харківської міської ради -Скидан Максим Анатолійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в особі представника ОСОБА_4 , на постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П., від 22 серпня
2019 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У грудні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до Харківської міської ради, управління комунального майна та приватизації департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради про скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування реєстрації прав власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 1999 році сім`я позивачів, яка складалася на той час з чотирьох осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , використовувала на умовах найму квартиру АДРЕСА_1 . Вони виявили бажання приватизувати займане ними житло, в зв`язку із чим звернулися до відділу приватизації державного житлового фонду Управління приватизації комунального майна та приватизації Харківської міської ради, в результаті чого їм були видані приватизаційні платіжні доручення: № 26766/1 - ОСОБА_5 , № 26766/2 - ОСОБА_6 ,
№ 26766/3 - ОСОБА_2 , № 26766/1 - ОСОБА_3 . Однак після отримання зазначених приватизаційних платіжних доручень усіма ними було прийнято рішення не одержувати та не використовувати належні їм відповідні житлові чеки як приватизаційні папери для приватизації зазначеної квартири, оскільки вони мали бажання використати ці приватизаційні папери для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. У зв`язку із вищезазначеним вони не стали звертатись до вказаного у приватизаційних платіжних дорученнях відділення Ощадбанку, а відповідно вважали, що таким чином не здійснили приватизацію найманої ними квартири згідно з вимогами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Вказували, що проведення процедури по списанню житлових чеків для отримання ними у власність зазначеної квартири, а саме використання коштів приватизаційних депозитних рахунків за приватизаційними платіжними дорученнями щодо переказу належних сум з депозитних рахунків на позабалансові рахунки відповідного позабюджетного фонду приватизації згідно вимог Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27 квітня 2000 року N 179 не відбулося. Свідоцтво про право власності на житло - квартиру
АДРЕСА_1 , вони не отримували, а відповідно жодних дій щодо реєстрації права власності на це нерухоме майно ними не здійснювалось. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , у зв`язку із чим їм стало відомо, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, реєстраційний номер № 4-99-150734
від 14 квітня 1999 року, квартира АДРЕСА_1 зареєстрована у міському бюро технічної інвентаризації на праві спільної власності за ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , запис у реєстровій книзі за № П-4-9868 від 12 травня 1999 року. На думку позивачів, приватизація квартири
АДРЕСА_1 , а саме передача у власність цього житлового приміщення відбулась із порушенням Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», всупереч їх волі щодо використання житлових чеків, чим порушено їх право.
Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд скасувати розпорядження Харківського міського центру приватизації державного житлового фонду управління комунального майна та приватизації від 14 квітня 1999 року № 26766 про передачу у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, реєстраційний номер №4-99-150734 від 14 квітня 1999 року, на підставі якого зазначена квартира зареєстрована на праві спільної власності за ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та записана у реєстрову книгу за № П-4-9868 від 12 травня 1999 року, і скасувати реєстрацію права спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова у складі судді
Пашнєва В. Г., від 27 травня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Скасовано розпорядження Харківського міського центру приватизації державного житлового фонду управління комунального майна та приватизації від 14 квітня 1999 року № 26766 про передачу у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло, реєстраційний номер № 4-99-150734 від 14 квітня 1999 року, на підставі якого, квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної власності за ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та записана у реєстрову книгу за № П-4-9868 від 12 травня 1999 року. Скасовано реєстрацію права спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , записану у реєстрову книгу за № П-4-9868 від 12 травня 1999 року на підставі свідоцтва про право власності на житло реєстраційний № 4-99-150734 від 14 квітня 1999 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при передачі у спільну сумісну власність позивачів квартири АДРЕСА_1 були допущенні порушення вимог
Сервисы для юристов