Ухвала КЦС ВП від 06.06.2018 року у справі №638/1962/17

Постанова

Іменем України

13 травня 2019 року

м. Київ

справа № 638/1962/17

провадження № 61-25286св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Публічне акціонерне товариством акціонерний банк «Укргазбанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2017 року в складі судді Штих Т. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 28 лютого 2018 року в складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, у липні 2017 року подана уточнена позовна заява, в якій, як третю особу зазначено Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона в період із 24 квітня 1993 року по 09 червня 2011 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2

У період шлюбу за спільні кошти подружжям придбано майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Вирішувати питання добровільного поділу зазначеної квартири відповідач не бажає, виплачувати грошову компенсацію за її частину майна відмовляється.

Враховуючи наведене, позивач просила визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя та визнати за нею право власності на Ѕ частини вказаної квартири.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя та визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ її частини. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що спірна квартира придбана в період шлюбу сторін у справі, а тому вона є спільним майном подружжя, іншого не встановлено договором або законом.