Постанова
Іменем України
13 травня 2019 року
місто Київ
справа № 333/3555/17
провадження № 61-12860св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_2 ,
відповідачі: Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, Державна казначейська служба України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2017 року у складі судді Боровікової А. І. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Воробйової І. А.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_2 у червні 2017 року звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2016 року визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо недоплати ОСОБА_2 разової грошової допомоги за 2016 рік до 05 травня, передбаченої частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району на користь ОСОБА_2 недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня за 2016 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше сплачених сум.
Позивач зазначає, що на момент подання позову постанова Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2016 року не виконана у зв'язку з постійними відмовками Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району щодо розрахунку конкретної суми недоплаченої допомоги до 05 травня за 2016 рік. Такі протиправні дії тривають вже більше ніж рік (з моменту виявлення позивачем порушення права та часткової виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, а саме з 05 травня 2016 року і до подання позову). Також позивач зазначає, що протиправними діями Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району йому завдано моральну шкоду, яка виражається у погіршенні здоров'я через переживання, які викликані неможливістю тривалий час отримати щорічну разову грошову допомогу до 05 травня у повному, встановленому законом розмірі. З'явилися приступи головного болю, почав різко підвищуватись тиск, постійно перебуває у пригніченому настрої.
Позивач вважає, що протиправні дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району завдали йому моральної шкоди, яка полягає у перенесених душевних і моральних стражданнях, нервових стресах через необхідність витрачення додаткових зусиль на відновлення його порушеного права. У зв'язку з наведеним позивач просив суд стягнути з Державної казначейської служби України відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000, 00 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача
Державна казначейська служба України у відзиві просила відмовити у задоволенні позову, зазначаючи про те, що не несе відповідальність за невиконання зобов'язань органами місцевого самоврядування.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження доводів, що йому заподіяно шкоду, він зазнав моральні страждання та не довів наявність такої шкоди, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вину останнього в її заподіянні, розрахунок грошової компенсації.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначив, що докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв'язку у лютому 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 30 січня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Сервисы для юристов