Ухвала КЦС ВП від 08.07.2018 року у справі №165/2559/16-ц

Постанова

Іменем України

13 травня 2019 року

м. Київ

справа № 165/2559/16-ц

провадження № 61-35990св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах її неповнолітнього сина ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

третя особа - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Нововолинської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 17 січня 2018 року в складі судді Ушакова М. М. та постанову Апеляційного суду Волинської області від 11 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Карпук А. К., Киці С. І., Здрилюк О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У травні 2016 року ОСОБА_6 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про вселення в житлове приміщення та усунення перешкод у користуванні житлом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що разом із неповнолітнім ОСОБА_2 , 2003 року народження , зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 . У цій квартирі була зареєстрована та проживала до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, її матір - ОСОБА_7 Крім позивачів, у квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

Ще при житті матері, у лютому 2001 року, за заявою ОСОБА_3 , за згодою усіх повнолітніх осіб, що зареєстровані в квартирі, житловою комісією Житлово-комунального підприємства № 1 Житлово-комунального об`єднання Нововолинської міської ради розподілено особові рахунки. ОСОБА_3 визнано наймачем приміщення площею 20,35 кв. м, а її матір ОСОБА_7 - наймачем приміщення загальною площею 26,85 кв. м у квартирі АДРЕСА_1 . Кожен із квартиронаймачів оплачував житлово-комунальні послуги за ту площу, квартиронаймачем якої був.

Позивач зазначає, що ніколи не втрачала інтересу до цього житла, у ньому знаходяться її та покійної матері речі та меблі, до сьогоднішнього дня оплачує житлово-комунальні послуги. Проте після смерті матері відповідачі змінили замок на вхідних дверях, позбавивши її доступу до квартири.

Враховуючи наведене, позивач просила суд вселити її разом із неповнолітнім сином у квартиру АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні житлом.

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_6 більше 10 років не проживає за вказаною адресою, а тому втратила право на житло.

Враховуючи наведене, ОСОБА_3 просив визнати ОСОБА_6 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .