Ухвала КЦС ВП від 18.06.2018 року у справі №569/8862/16-ц

Постанова

Іменем України

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 569/8862/16-ц

провадження № 61-35373св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПрикарпатЗахідтранс»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2017 року у складі судді Тимощука О. Я. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 28 березня 2018 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 28 березня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дочірнього підприємства «ПрикарпатЗахідтранс» Південно-Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПрикарпатЗахідтранс») про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що наказом Прикарпатського районного управління магістральних нафтопродуктів від 19 вересня 1986 року № 147-л позивача було прийнято на роботу з 19 вересня 1986 року, де вона працювала на різних посадах і продовжувала працювати до 13 червня 2016 року на посаді начальника відділу діловодства і контролю Дочірнього підприємства «ПрикарпатЗахідтранс» Південно-Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів.

Наказом від 13 червня 2016 року № 30-3В позивач була звільнена із займаної посади за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників.

Позивач вважає, що звільнення її з роботи відбулося з порушенням трудового законодавства, оскільки їй не було запропоновано вакантні посади які були на підприємстві на час її звільнення. Крім того, власником не враховано її переважне право на залишення на роботі, оскільки вона є одинокою, має тривалий безперервний стаж роботи на підприємстві . Крім того, її звільнення проведено без згоди профспілкової організації.

З урахуванням викладеного, просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.