Ухвала КЦС ВП від 21.10.2018 року у справі №614/815/15-ц

Постанова

Іменем України

04 червня 2020 року

м. Київ

справа № 614/815/15-ц

провадження № 61-45647св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюм Головного територіального управління юстиції в Харківській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 16 лютого 2018 року у складі судді Рябоконь Є. А. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Кіся П. В., Коваленко І. П., Яцини В. Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та м. Ізюм Головного територіального управління юстиції в Харківській області про відшкодування інфляційних витрат, 3 % річних від простроченої суми, витрат на виконавче провадження та транспортних витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви

ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 , який в подальшому уточнив та просив стягнути з відповідача, станом на 01 лютого 2018 року суму інфляційних втрат в розмірі 159 445,06 грн, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 19 303,45 грн, витрати по виконавчому провадженню - 5 074,56 грн, транспортні витрати в сумі 2 000 грн, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 25 квітня 2014 року рішенням Борівського районного суду Харківської області у справі № 614/351/14-ц з ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто 219 000 грн боргу, 3 332,00 грн інфляційних втрат, 751,36 грн - 3% річних та судовий збір в сумі 3 230,83 грн. Вказане рішення вступило в законну силу 06 травня 2014 року.

23 червня 2014 року ВДВС Борівського РУЮ відкрило виконавче провадження на підставі рішення Борівського районного суду від 25 квітня 2014 року та виконавчого листа цього ж суду № 2/614/108/14 від 28 травня 2014 року. Відповідач тривалий час злісно ухиляється від виконання грошового зобов`язання у зв`язку з чим він на підставі статті 625 ЦПК України звернувся до суду з вказаним позовом.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 16 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 інфляційні втрати в сумі 159 445,06 грн, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 19 303,45 грн та вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 16 лютого 2018 року без змін.

Залишаючи без змін рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції погодився з його висновком про те, що між сторонами виникло грошове зобов`язання у зв`язку з невиконанням рішення суду про стягнення заборгованості, невиконання такого зобов`язання зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України. Апеляційний суд також вказував, що під час судового розгляду відповідачем не доведено, що невиконання рішення суду, було зумовлено незалежними від нього обставинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 16 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2018 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції в порушення норм процесуального права було прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог.

ОСОБА_2 вказував, що підстави для застосування до правовідносин, що склалися між сторонами норм статті 625 ЦПК України відсутні.

Заявник зазначав, що його вина у порушенні виконання зобов`язання відсутня, адже на його переконання державним виконавцем було накладено арешт на все майно, яке йому належить, а тому він був позбавлений можливості його реалізувати та здійснити виконання зобов`язання. Судами було встановлено, що в рахунок погашення боргу передавалась частина майна внаслідок чого залишок боргу становив 68 915,43 грн, що ставить під сумнів весь розрахунок, вчинений позивачем.

Узагальнені доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу