Постанова
Іменем України
14 травня 2019 року
м. Київ
справа № 674/1488/16-к
провадження № 51-10214 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,
прокурора Пашкова Є.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240140000567, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27 липня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 1 статті 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі пункту «г» Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дунаєвецької ЦРЛ витрати за стаціонарне лікування потерпілої у розмірі 1524,60 грн, на користь ОСОБА_2 - 9340 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за таких обставин.
5 вересня 2016 року о 8:42, в м. Дунаївці на вул.Шевченка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Москвич - 2140» (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись у напрямку м. Хмельницького, не звертаючи уваги на інформаційно-вказівні знаки Правил дорожнього руху (далі-ПДР) - 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід», а також на дорожню розмітку 1.14.1 «зебра» ПДР, втративши пильність і контроль за рухом свого автомобіля, на пішохідному переході допустив наїзд передньою частиною свого автомобіля на пішохода ОСОБА_2 , яка переходила проїзну частину дороги по пішохідному переходу зліва направо по відношенню до руху автомобіля, та яку ОСОБА_1 об`єктивно міг виявити, і тому мав технічну можливість уникнути наїзду.
Внаслідок наїзду автомобіля пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров`я більше 21 дня, та легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 30 жовтня 2018 року вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 27 липня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що пред`явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК, є недоведеним, оскільки стороною обвинувачення не було надано достатніх, необхідних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про його винуватість.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що висновок експерта від 21 жовтня 2016 року №428 А у цьому кримінальному провадженні ґрунтується лише на матеріалах, наданих слідством, при цьому у висновку не зазначено і не вказано, які саме матеріали було використано експертом. Також зазначає, що потерпіла не могла отримати перелом пальця лівої ноги через конструкцію самої машини, а в експертизі не зазначено, якою частиною машини відбулося таке стискання пальців. Такі порушення вимог закону не було перевірено судом апеляційної інстанції.
Крім того, засуджений зазначає, що суд апеляційної інстанції не досліджував обставин вчинення кримінального правопорушення, показання свідків, матеріали слідчого експерименту та висновки авто-технічної експертизи, чим порушив вимоги кримінального процесуального закону, що перешкодило прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Сервисы для юристов