Ухвала ККС ВП від 11.02.2020 року у справі №473/629/18

Постанова

іменем України

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 473/629/18

провадження № 51-661км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Матієк Т.В.,

суддів Марчука О.П., Наставного В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,

прокурора Ворониці В.М.,

захисника Бежанової А.В.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 травня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 5 грудня 2019 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12017150190001633, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимостей в силу п. 5 ст. 89 КК,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК.

Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини

За вищевказаним вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

Цивільні позови потерпілих задоволено частково та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 2576 грн і 4547 грн відповідно в рахунок відшкодування заподіяних їм злочином матеріальних збитків. Цивільні позови потерпілих у частині стягнення з обвинуваченого на їхню користь моральної шкоди залишено без розгляду.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 12 серпня 2017 року близько 13 години в АДРЕСА_2 на ґрунті неприязних відносин повалив з ніг ОСОБА_2 , який є його молодшим братом, та умисно завдав потерпілому декількох ударів ногою по його ногам, одного удару по спині в ділянку правого плеча, декількох ударів руками по голові та обличчю, після чого схопив обома руками за шию ОСОБА_2 та здавлював її, внаслідок чого потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 14 серпня 2017 року № 448 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, того ж дня за вищенаведених обставин ОСОБА_1 штовхнув потерпілу ОСОБА_3 , котра намагалася відтягнути обвинуваченого від потерпілого ОСОБА_2 , який лежав на землі, внаслідок чого вона втратила рівновагу та впала. У подальшому ОСОБА_1 умисно завдав потерпілій декількох ударів правою рукою по голові та обличчю, в результаті чого їй було заподіяно тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 30 жовтня 2017 року № 444 та висновку додаткової судово-медичної експертизи від 6 грудня 2017 року № 633 відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 5 грудня 2019 року апеляційну скаргу обвинуваченого задовольнив частково, вирок місцевого суду змінив та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_1 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності. У решті вирок місцевого суду було залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, а також просить скасувати накладений місцевим судом арешт на будинок АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник просить суд касаційної інстанції повторно дослідити наявні в матеріалах кримінального провадження докази та дати їм відповідну оцінку, оскільки вважає, що місцевий суд не дослідив усіх доказів у кримінальному провадженні, дійшов передчасного висновку про доведеність винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Засуджений зазначає, що місцевий суд обґрунтував вирок недопустимими доказами - висновками судово-медичних експертиз від 14 серпня 2017 року № 448, від 30 жовтня 2017 року № 444 та від 6 грудня 2017 року № 633, які проведено з порушеннями та які містять суттєві недоліки.

Також скаржник вказує про те, що вирок місцевого суду було ухвалено незаконним складом суду, оскільки заявлені ним заяви про відвід судді булибезпідставно не задоволені.

На переконання ОСОБА_1 , місцевий суд необґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку показання потерпілих та свідка ОСОБА_4 , які він вважає неправдивими, а також суд безпідставно не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_5 щодо відсутності у потерпілої ОСОБА_3 на момент проведення огляду видимих тілесних ушкоджень. Залишилося поза увагою суду першої інстанції невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК.

Також місцевий суд, з чим погодився суд апеляційної інстанції, безпідставно задовольнив цивільні позови потерпілих щодо відшкодування розміру завданих їм злочином матеріальних збитків, належним чином не дослідивши долучені до позовних заяв чеки щодо підтвердження витрат на лікування потерпілих за відсутності даних про призначення лікарем відповідних ліків.