ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 904/1210/18
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Пількова К. М. - головуючого, суддів: Баранця О. М., Булгакової І. В., Дроботової Т. Б., Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Селіваненка В. П., Ткача І. В., Ткаченко Н. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Петрук Я. Ю., адвокат, Лисенко В. О., адвокат,
відповідач - Василевська О. В., адвокат,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, НАК "Нафтогаз України")
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Петренко І. В.) від 02.07.2019
та постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий - Орєшкіна Е. В., судді: Широбокова Л. П., Кощеєв І. М.) від 09.12.2019 у справі
за позовом НАК "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - Відповідач, ТОВ "Дніпропетровськгаз збут")
про стягнення 124 155 033,81 грн
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 26.03.2018 НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" про стягнення 60 493 442, 45 грн пені, 13 939 822, 28 грн 3% річних та 49 721 769,08 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018.
1.2. Позовна заява мотивована порушенням Відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 № 17-204-Н (далі - Договір) в частині своєчасності оплати отриманого газу.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019, у задоволенні позову відмовлено.
2.2. Рішення судів мотивовані з посиланням, зокрема, на норми Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 № 329-VIII (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", якою затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ (далі - Постанова № 792), постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Порядок № 20), постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок № 256), постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2516, якою затверджено Алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки (далі - Алгоритм), тим, що державою визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває Відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки Позивача за визначеними нормативами, тому у Відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з Позивачем за поставлений природний газ, що виключає можливість застосування до Відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат; несвоєчасна та неповна оплата послуг за Договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу фізичними особами - споживачами; незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови; Закон, Постанова № 792, Алгоритм та Договір не передбачають можливості перерахування на рахунок із спеціальним режимом використання коштів постачальником зі свого поточного рахунку на погашення заборгованості та повернення цих коштів назад за рахунок подальших оплат побутових споживачів, що надходять на рахунок із спеціальним режимом використання, тому розрахунки, які здійснювались на виконання Договору, не могли здійснюватись безпосередньо за рахунок коштів з поточного рахунку Відповідача, тому відповідні доводи Позивача є безпідставними.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. 28.10.2019 НАК "Нафтогаз України" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Суди дійшли хибного висновку про неможливість впливу Відповідача на порядок та строки розрахунків за Договором через спеціальний режим проведення розрахунків, оскільки Постанова № 792 та Алгоритм не передбачають заборони проводити розрахунки між продавцем та постачальником газу шляхом перерахування коштів з поточних рахунків на рахунки із спеціальним режимом використання. При цьому жодним нормативним актом не передбачено обов`язку здійснювати розрахунки між продавцем та постачальником газу лише із застосуванням рахунків зі спеціальним режимом використання, а пунктом 6.3 Договору передбачено, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця. Відповідач сплатив НАК "Нафтогаз України" 1 091 481 348,95 грн таким чином: 622 997,19 грн - шляхом укладання та виконання СПР (№ 4033 та №4653), 259 644 600,35 грн - на виконання Постанови № 256, а 831 213 751,41 грн - власними коштами.
4.2. Пунктом 2 Алгоритму передбачено, що його дія не поширюється на відносини, пов`язані з остаточним розрахунком газопостачального підприємства та його структурних підрозділів із оптовим продавцем природного газу відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ; пункт 27 Алгоритму надає Відповідачу можливість впливати на порядок і строк розрахунків та уникнути виникнення заборгованості шляхом здійснення остаточного розрахунку перед Позивачем, а в подальшому отримати ці кошти від споживачів.
4.3. Державою передбачений механізм перерахування субвенцій (Порядок № 20), проте не врегульовано питання його імплементації при здійсненні розрахунків за природний газ між постачальником та покупцем, у зв`язку з чим сторони вправі, керуючись принципом свободи договору (стаття 627 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України), конкретизувати порядок та строки платежів, здійснених на виконання спільних протокольних рішень (далі - СПР). Оскільки сторони у Договорі погодили, що підписання СПР не змінює строків та умов розрахунків за ним, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 618 ЦК України.
4.4. Суди дійшли хибного висновку про зміну порядку та строків розрахунків через оплату частини коштів за Порядком №256, оскільки розповсюдження імперативного регулювання на спірні відносини є необґрунтованим та таким, що протирічить законодавству, зокрема, статтям 3, 13 Закону; Позивач не має жодного прямого стосунку до відносин між Відповідачем та державою в частині дії Порядку № 256, а перерахування державних коштів Відповідачу жодним чином не впливає на договірні відносини. У разі порушення державою строків розрахунків Відповідач може захистити свої порушені права у судовому порядку, зокрема, шляхом подання регресного позову.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Сервисы для юристов