Ухвала КГС ВП від 07.06.2018 року у справі №909/976/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/976/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Національного природного парку "Гуцульщина"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Желік М.Б.) та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2018 (суддя Фрич М.М.)

за заявою Національного природного парку "Гуцульщина" про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2017 за нововиявленими обставинами

за позовом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області

до Національного природного парку "Гуцульщина"

про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Національний природний парк "Гуцульщина" (далі-заявник) звернулось у суд із заявою про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2017 у даній справі (далі-Рішення) за нововиявленими обставинами (далі-заява), згідно якої, уточнивши свої вимоги, заявник просив скасувати дане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити Державній екологічній інспекції в Івано-Франківській області (далі-позивач) у задоволенні позову.

Заява обґрунтована тим, що на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.10.2016 було проведено позапланову перевірку на території заявника, за наслідками якої складено акт від 28.10.2016 № 361 (далі-Акт), але ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.09.2018 у кримінальній справі № 344/13408/16-к (далі-Ухвала), вона була скасована та у задоволенні клопотання відповідного слідчого про проведення перевірки в рамках певного кримінального провадження відмовлено, а тому Ухвала є істотною обставиною, яка не була і не могла бути відома заявнику, тобто вона є нововиявленою обставиною.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2018, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, відмовлено у задоволенні Заяви.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення, а провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

В обґрунтування доводів заявник касаційної скарги спираючись на низку судових рішень Європейського суду з прав людини, які відображені у поданій касаційній скарзі, посилався на те, що Ухвала є нововиявленою обставиною, згідно якої рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2017 у справі № 909/976/17 підлягало перегляду. Крім того, заявник зазначає, що дана справа не підвідомча господарському суду, оскільки Акт, яким обґрунтовані позовні вимоги про відшкодування шкоди, здобутий в кримінальному судочинстві, а тому ці вимоги підлягали розгляду відповідним судом у рамках кримінального провадження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення без змін, обґрунтовуючи свої доводи тим, що доводи касаційної скарги правильності висновків судів не спростовують.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2017, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 та Верховного Суду від 09.08.2018, стягнуто з заявника 563 248,00 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу та об'єктам природно-заповідного фонду. Свої рішення суди мотивували тим, що актом, який вони визнали належним доказом у справі, зафіксовано незаконну вирубку 92 сироростучих дерев різних порід на території Косівського ПНДВ НПП "Гуцульщина", на підставі якого було визначено розмір заподіяної шкоди.

Як зазначалося вище, заявник звернувся із заявою про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2017 за нововиявленими обставинами, вважаючи, що Ухвала є нововиявленою обставиною, яка не була і не могла бути відома заявнику.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що заявник не надав доказів наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом при прийнятті рішення та наявності нововиявлених обставин, з якими він пов'язував свої вимоги, які викладені у Заяві.

Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні виходячи із наступного.

Приписами статті 320 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що, зокрема, рішення, постанови та ухвали господарського суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (ч.1). Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2).

Частиною четвертою статті 321 наведеного Кодексу передбачено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

У даній справі, що переглядається у касаційному порядку, судами встановлено, що Ухвала, яку заявник вважає істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути йому відомою, не є нововиявленою обставиною, оскільки вона не є істотною обставиною та нею було надано лише оцінку правомірності винесення слідчим суддею відповідної ухвали, згідно якої було проведено позапланову перевірку у межах кримінального провадження.

При цьому судами було встановлено, що доводи заявника про те, що Акт, який був складений за результатами проведення позапланової перевірки, є неналежним доказом, вже були предметом дослідження Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, який у пункті 6.2.6 постанови від 09.08.2018, відхилив їх, з огляду на безпідставність.

Згідно пунктів 1 та 2 частини четвертої статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та доказів, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.