ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/7269/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,
за участю представників:
позивача - Новікової В. О.,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 (судді: Чорногуз М. Г., Агрикова О. В., Хрипун О. О.) і рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 (суддя Паламар П. І.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея"
до Міністерства оборони України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Банк Альянс",
про зобов`язання повернути гарантію,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Фідея" (далі - ТОВ "Фірма "Фідея") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про зобов`язання Міністерства оборони України повернути ТОВ "Фірма "Фідея" гарантію виконання зобов`язань від 05.03.2018 № 401-18/23, видану Публічним акціонерним товариством "Банк Альянс" (далі - АТ "Банк Альянс") на суму 5 508 930,00 грн.
В обґрунтування позову ТОВ "Фірма "Фідея" зазначило, що належним чином виконало умови договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (паливо дизельне) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 06.03.2018 № 286/1/18/23 (далі - договір поставки від 06.03.2018); поставило відповідачеві обумовлену цим договором продукцію; претензій щодо кількості та якості відповідач не пред`являв, тому підстав для списання банківської гарантії на суму 5 508 930,00 грн не було і така банківська гарантія підлягає поверненню позивачеві.
1.2. Заперечуючи проти позову, Міністерство оборони України у відзиві на позов просило відмовити у його задоволенні; наголосило на неналежному виконанні позивачем зобов`язань за договором поставки від 06.03.2018 у частині поставки продукції у строки, визначені договором.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 позов задоволено. Зобов`язано Міністерство оборони України повернути ТОВ "Фірма "Фідея" банківську гарантію від 05.03.2018 № 401-18/23, видану АТ "Банк Альянс" на суму 5 508 930,00 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
Місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач не повернув одержаного забезпечення (банківської гарантії) після належного виконання позивачем умов договору поставки. Суд дійшов висновку, що позивач поставив відповідачеві спірну продукцію у повному обсязі в межах дії договору та із дотриманням строку виконання обов`язку з поставки такої продукції.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 залишено без змін із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, викладеними у постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 і рішенні Господарського суду міста Києва від 18.09.2018, Міністерство оборони України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Підставами для скасування оскаржених рішення і постанови у справі Міністерство оборони України зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, неповне дослідження доказів у справі, нез?ясування усіх обставин справи. Зокрема, скаржник вважає, що суди не у повній мірі дослідили укладений між сторонами договір і факт порушення позивачем умов спірного договору в частині своєчасної поставки продукції, не з`ясували підстав повернення/неповернення банківської гарантії, її змісту. Скаржник наголошує, що на кінцеву дату постачання - 30.04.2018 позивач не здійснив поставку продукції; така поставка відбулася із простроченням, а саме 02.05.2018, 04.05.2018, 05.05.2018, що підтверджується актами приймання-передачі № 19, № 20, № 21. Водночас Міністерство оборони України зазначає про відсутність підстав для застосування розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 1-р, акцентуючи, що воно має рекомендаційний характер.
Сервисы для юристов