ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2018 року
Київ
справа №822/496/17
адміністративне провадження №К/9901/29683/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (головуючий суддя - Шевчук О.П.), та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (головуючий суддя - Гонтарук В.М., судді: Біла Л.М., Граб Л.С.)
у справі № 822/496/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 17 о/с від 16 лютого 2016 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області (далі - відповідач 1) в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 16 лютого 2016 року № 17 о/с "По особовому складу" в частині звільнення старшого сержанта поліції, поліцейського дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_2 зі служби в поліції на підставі п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" - через службову невідповідність;
- поновити ОСОБА_2 на займаній посаді;
- стягнути з відповідача середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, яку було залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, позов задоволено:
- визнано протиправним і скасовано наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 16 лютого 2016 року №17 о/с "По особовому складу" в частині звільнення старшого сержанта поліції, поліцейського дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_2 зі служби в поліції на підставі п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" - через службову невідповідність;
- поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого сержанта поліції, поліцейського дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17 лютого 2016 року по 16 березня 2017 року включно в сумі 42004 (сорок дві тисячі чотири) грн. 68 коп.;
- допущено до негайного виконання постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення у межах суми за один місяць, що становить 3240 (три тисячі двісті сорок) грн. 12 коп.
Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що підстави, передбачені ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) щодо направлення позивача для атестування, були відсутні, а відтак, оскаржуваний наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 16 лютого 2016 року №17 о/с "По особовому складу" в частині звільнення старшого сержанта поліції, поліцейського дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_2 зі служби в поліції, є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову. В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд для прийняття рішення неправильно застосував у цій справі частину другу статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки законодавець наділив керівника поліції повноваженнями по прийняттю рішення про проведення атестування поліцейських, у тому числі, для вирішення питання про звільнення зі служби через службову невідповідність. Також, в своїй касаційній скарзі відповідач посилається, на те, що позивач погодився з рішенням про проходження ним атестування та добровільно пройшов визначені Інструкцією № 1465 від 17.11.2015 року «Про порядок проведення атестування поліцейських» етапи атестування. Окрім того, скаржник звертає увагу суду на те, що позивача було звільнено з 16 лютого 2016 року, а до суду він звернувся лише 31.01.2017 року, тобто з пропуском строку встановленим положеннями ст. ст. 99, 100 КАС України.
Позивач скористався своїм правом та надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу в яких зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, враховуючи наступне.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та висновкам судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Верховного Суду керується положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, яка була затверджена 17 листопада 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465.
02.07.2015 року прийнято Закон України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ який, відповідно до преамбули, визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно з пунктом 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Закон опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580-VІІІ, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з п. п. 9, 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Сервисы для юристов