Ухвала КАС ВП від 19.12.2019 року у справі №819/519/16

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

Київ

справа №819/519/16

адміністративне провадження №К/9901/21115/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року (суддя Подлісна І. М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (судді: Коваль Р. Й., Гуляка В. В., Судова-Хом`юк Н. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Тернопільської області, третя особа - Генеральна прокуратура України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом та просив визнати протиправними дії посадових осіб прокуратури області щодо позбавлення його грошових виплат, непроведення службової перевірки, скасування незаконного наказу та зобов`язання виплатити недоотримані кошти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом виконувача обов`язків прокурора Тернопільської області № 287-к від 23 вересня 2015 року, за квітень 2015 року зменшено позивачу розмір премії на 25 відсотків від 80 відсотків середньовизначеного розміру за несвоєчасне або неналежне виконання службових обов`язків, порушення трудової дисципліни. Підставою для позбавлення та невиплати премії став рапорт начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області Стадника В. О. від 08 квітня 2015 року про подання Генеральній прокуратурі України інформації № 04/3-37 вих. 15 від 07 квітня 2015 року про злочин з недостовірними даними.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що надіслання недостовірної інформації до Генеральної прокуратури України стало можливими внаслідок неналежного виконання обов`язків начальником відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 Начальником управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області, за погодженням із заступником прокурора області підготовлено рапорт на ім`я виконувача обов`язків прокурора області пропозицією про часткове позбавлення преміальних виплат ОСОБА_1 за квітень 2015 року в розмірі 50%. Факт підготовки рапорту про зменшення розміру премії доведено до відома ОСОБА_1 . Відповідно до Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 20 березня 2006 року № 623 ц (далі - Положення) наказом виконувача обов`язків прокурора області №287-к від 23 квітня 2015 року «Про видачу премії працівникам органів прокуратури» начальнику відділу приймання опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків за квітень 2015 рою зменшено розмір премії на 25%.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На переконання скаржника, згідно закону підставою для позбавлення працівника прокуратури преміальних виплат або виплата її у меншому розмірі є не лише бажання керівника на свій розсуд установлювати, скасовувати чи знімати премії на підставі рапорта начальника структурного підрозділу, а вона пов`язується з певними обставини, визначеними чинними нормативними актами, а саме, реально несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни або притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Скаржник зазначає, що ухвалюючи оскаржуванні рішення, суди першої та апеляційної інстанцій помилково тлумачить закон як право керівника державної установи на безпідставне позбавлення підлеглого працівника грошових виплат за роботу, яке носить суто приватний та дискреційний характер. Судами залишено поза увагою, що закон наділяє керівника також обов`язками нараховувати і виплачувати заробітну плату працівникам за сумлінне виконання службових обов`язків, завдань і доручень та діяти в рамках закону, що визначається у положенні про преміювання.

Скаржник заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.

Позиція інших учасників справи.

Від відповідача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Тернопільської області, третя особа - Генеральна прокуратура України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.

На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.