Ухвала КАС ВП від 17.06.2020 року у справі №820/5275/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2020 року

Київ

справа №820/5275/16

касаційне провадження №К/9901/28959/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 (судді: Лях О.П., Яковенко М.М., Старосуд М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 326-17 про визначення грошового зобов`язання з транспортного податку в сумі 25000 грн за 2015 рік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, яким введено в дію транспортний податок, прийнятий 28.12.2014, а відповідне рішення Харківської міської ради 6 скликання від 21.01.2015 оприлюднено 22.01.2015, тобто після 15.07.2014, то застосування його положень з метою оподаткування може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 20.10.2016 адміністративний позов задовольнив, скасував податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 № 326-17 про визначення грошового зобов`язання з транспортного податку в сумі 25000 грн за 2015 рік. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплат судового збору в сумі 551 грн.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.11.2016 скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 та прийняв нову постанову про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: статі 143 Конституції України, пункту 4.1.9 пункту 4.1, пункту 4.4 статті 4, пунктів 8.1, 8.3 статті 8, пункту 9.4 статті 9, пункту 10.3 статті 10, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 пункту 12.3, пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.12.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд ухвалою від 15.06.2020 призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16.06.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили, що контролюючий орган за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2015 № 326-17 визначив ОСОБА_1 грошове зобов`язання з транспортного податку в сумі 25000 грн за 2015 рік, оскільки вважав, що згідно з положеннями підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України ця особа є платником транспортного податку через те, що має власний зареєстрований в Україні легковий автомобіль, що використовується до 5 років і має об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см та відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування.

Відповідно до статті 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов`язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, статтею 57 цією Конституції.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII статтю 267 Податкового кодексу України викладено в редакції, за якою запроваджено новий місцевий податок - транспортний податок. Закон України від 28.12.2014 №71-VIII набрав чинності з 01.01.2015.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до підпункту 267.3.1 пункту 267.1 статті 267 ПК базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно з пунктом 267.4 статті 267 ПК ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.