Ухвала КАС ВП від 17.06.2020 року у справі №815/6431/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року

Київ

справа №815/6431/15

адміністративне провадження №К/9901/37862/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року (суддя Свида Л.І.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року (судді: Романішин В.Л. (головуючий), Запорожан Д.В., Шляхтицький О.І.)

у справі № 815/6431/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «МАРФІН БАНК»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС,

третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство «МАРФІН БАНК» (далі - ПАТ «МАРФІН БАНК»; після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК») звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - ДПІ, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 жовтня 2015 року № 0000114300 та № 0000104300.

На обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом протиправно, оскільки ПАТ «МАРФІН БАНК» своєчасно сплатило до бюджету суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень, травень 2015 року, що підтверджується меморіальними ордерами.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 24 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, задовольнив адміністративний позов.

Судові рішення мотивовані тим, що наявними у справі меморіальними ордерами підтверджується своєчасне перерахування позивачем податку на додану вартість за квітень, травень 2015 року на рахунок у системі адміністрування податку на додану вартість, у зв`язку з чим відповідачем протиправно накладено на ПАТ «МАРФІН БАНК» штраф на підставі статті 126 Податкового кодексу України.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «МАРФІН БАНК» у повному обсязі з огляду на правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просить відмовити.

14 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі наказу ДПІ від 29 вересня 2015 року № 214 відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 79 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «МАРФІН БАНК» з питання дотримання законодавчо встановленого терміну сплати самостійно узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень та травень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05 жовтня 2015 року №44/28-08-43/21650966/4.

Відповідно до висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній сплаті до бюджету в установлений законом термін самостійно узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2015 року в сумі 157 663,57 грн та травень 2015 року в сумі 201 567,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ПАТ «МАРФІН БАНК» засобами електронного зв`язку подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року № 9096532364, в якій платник самостійно визначив суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 157 666,00 грн.