Ухвала КАС ВП від 17.06.2020 року у справі №812/984/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2020 року

Київ

справа №812/984/16

адміністративне провадження №К/9901/40475/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Слов`яносербської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року (суддя Ковальова Т.І.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року (судді: Чебанов О.О. (головуючий), Сіваченко І.В., Шишов О.О.)

у справі № 812/984/16

за позовом Комунального підприємства «Жилбудсервіс»

до Слов`яносербської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Комунальне підприємство «Жилбудсервіс» (далі - КП «Жилбудсервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Слов`яносербської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Слов`яносербська ОДПІ, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 серпня 2016 року № 0000091200.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 20 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, задовольнив адміністративний позов.

Судові рішення мотивовані тим, що наявність сертифікату Торгово-промислової палати України, яким засвідчено виникнення для позивача форс-мажорних обставин з 04 червня 2014 року до 01 червня 2015 року, звільняє його від відповідальності за несвоєчасну сплату податків і зборів у строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Слов`яносербська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову КП «Жилбудсервіс».

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що на момент фактичної сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість за липень, серпень, грудень 2014 року, січень 2015 року - 29 вересня 2014 року, 07 жовтня 2014 року, 18 лютого 2015 року та 05 березня 2015 року - дія форс-мажорних обставин закінчилася 14 лютого 2015 року відповідно до сертифікату, у зв`язку з чим контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою Слов`яносербської ОДПІ.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення з огляду на необґрунтованість наведених відповідачем доводів, а судові рішення - без змін.

19 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 14 серпня 2014 року КП «Жилбудсервіс» подало податкову декларацію з податку на додану вартість № 9046901323 за липень 2014 року із зазначенням суми податку на додану вартість 107 662,00 грн разом із додатками.

17 вересня 2014 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9053661787 за серпень 2014 року із зазначенням суми податку на додану вартість 39 280,00 грн разом із додатками.

20 січня 2015 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9078610221 за грудень 2014 року із зазначенням суми податку на додану вартість 128 803,00 грн разом із додатками.

17 лютого 2015 року подано податку декларацію з податку на додану вартість №9017191116 за січень 2015 року із зазначенням суми податку на додану вартість 111 787,00 грн разом із додатками.