ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2020 року
м. Київ
справа № 460/3218/18
адміністративне провадження № К/9901/36464/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Щербакова В.В.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Святецького В.В., Шинкар Т.І.)
у справі №460/3218/18
за позовом ОСОБА_1
до Радивилівської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати середньомісячної заробітної плати та стягнення моральної шкоди
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Радивилівської міської ради, в якому просив: визнати бездіяльність протиправною щодо невиплати середньомісячного заробітку за період проходження військової служби з 22 квітня 2016 року по 12 жовтня 2017 року відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та невиплати заробітної плати за період участі у забезпеченні проведення антитерористичної операції безпосередньо у районах її проведення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №522 від 22 липня 2015 року (далі - Постанови №522); стягнути невиплачену середньомісячну заробітну плату за період: з 23 квітня 2016 року по 12 жовтня 2017 року відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України з 1 червня 2017 року по 12 жовтня 2017 року відповідно до Постанови №522 із врахуванням індексації; стягнути середній заробіток за весь час затримки виплати середньомісячної заробітної плати за період проходження військової служби з 22 квітня 2016 року по 12 жовтня 2017 року, після звільнення з 12 жовтня 2017 року і на дату постановлення судом рішення; стягнути компенсацію за невикористану відпустку за період 23 квітня 2016 року по 12 жовтня 2017 року; стягнути моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року, відмовлено у задоволені позовних вимог.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивача 17 липня 2015 року на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №15 від 14 січня 2015 року та рішення Підзамчівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області №468 від 15 липня 2015 року призвано на військову службу в Збройних Силах України з посади голови Підзамчівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області та зараховано до списків особового складу військової частини №9971 м.Луцьк Волинської області.
5. Позивачем 12 жовтня 2016 року укладено контракт №288 про проходження військової служби терміном на 6 місяців, а 12 квітня 2017 року укладено ще один контракт №100-ос про проходження військової служби терміном на наступних 6 місяців. Проходження військової служби позивач завершив та виключений 12 жовтня 2017 року зі списків особового складу військової частини №9971 м.Луцьк Волинської області.
6. В той же час рішенням Радивилівської міської ради №94 від 22 квітня 2016 року, яка згідно з її ж рішенням №10 від 22 квітня 2016 року є правонаступником Підзамчівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, ОСОБА_1 звільнено з посади сільського голови на підставі частини першої статті 42 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) та частини другої статті 8 Закону України від 5 лютого 2015 року №157-VIII «Про добровільне об`єднання територіальних громад». Також з 22 квітня 2016 року позивачу припинено нарахування та виплату середньомісячного заробітку як працівнику, призваного на військову службу під час мобілізації в особливий період та в мирний час.
7. ОСОБА_1 звертався 14 липня 2017 року до відповідача із заявою щодо відновлення нарахування та виплати йому середньомісячного заробітку відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України, проте відповідачем листом №02.01-15/1269 від 23 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви позивача.
8. Позивач звернувся 30 липня 2018 року до відповідача із запитом на отримання публічної інформації щодо причин невиплати йому заробітної плати відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України із урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України №522. Однак позивачу вказана інформація не надана з підстав неможливості її надання, оскільки достовірність запитуваної інформації залежить від розгляду цивільної справи №568/1031/17 за позовом ОСОБА_1 до Радивилівської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
9. Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 12 червня 2018 року, яка набрала законної сили 27 листопада 2018 року, провадження у справі №568/1031/17 закрито, оскільки така не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
10. Вважаючи незаконною бездіяльність відповідача щодо ненарахування вказаних виплат, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
Сервисы для юристов