ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №826/23615/15
адміністративне провадження №К/9901/40268/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду місті Києва від 09.09.2016 (суддя Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 (головуючий суддя Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі №826/23615/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ НАФТА» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ НАФТА» звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2015 №0028291501.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вважає, що оскільки норми Податкового Кодексу України, якими визначено вичерпний перелік обов`язкових реквізитів для податкової декларації, а відтак і для її додатків, не визначають обов`язкове заповнення реквізиту «Підстава коригування» (колонка 8 у додатку 1) до податкової декларації з податку на додану вартість, а тому висновок податкового органу про заниження позивачем суми податкових зобов`язань у зв`язку з відсутністю причини коригування в колонці 8 додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість, на думку позивача, є неправомірним. Позивач також вказує, що податковим органом в акті перевірки підтверджено товарність проведених операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ НАФТА» та його контрагентом, а єдиною підставою для неврахування коригування податкового кредиту є формальна помилка позивача у розрахунку коригування податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду місті Києва від 09.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016, позовні вимоги задоволено.
Рішення судів мотивовано безпідставністю збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на відсутність в діях позивача ознак складу податкового правопорушення. Суди спростували доводи суб`єкта владних повноважень стосовно формування позивачем даних податкового обліку з порушенням норм податкового законодавства.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду місті Києва від 09.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 у справі №826/23615/15 , прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 8 Конституції України, пункту 123.1 статті 123, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Доводи Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зводяться до того, що висновки викладені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, що стало причиною безпідставного скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, відповідач посилається правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання, що підтверджується висновками викладеними, в акті перевірки.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ НАФТА» не скористалося своїм правом та надало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.10.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у справі №826/23615/15.
З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №826/23615/15 (К/9901/40268/18) за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Верховний Суд ухвалою від 13.05.2019 прийняв до свого провадження матеріали адміністративної справи №826/23615/15, закінчив проведення підготовчих дій та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 14.05.2019.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕМЕНТ НАФТА» у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2015 року, за результатами якої складено акт від 24.04.2015 №109/26-57-22-04-10/31450076.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: позивачем подано уточнюючий розрахунок за березень 2015 року від 22.04.2015 №9075733473, в якому платником збільшено податковий кредит на суму 555872,00грн., а в додатку 5 до уточнюючого розрахунку за березень 2015 року платником не відображено відповідні графи: постачальник (індивідуальний податковий номер); період складання податкових накладних; обсяг постачання (без ПДВ); сума ПДВ (20%).
Сервисы для юристов