ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
14 травня 2019 року
справа №820/4398/18
адміністративне провадження №К/9901/9076/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової А.І., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року у складі судді Спірідонова М.О.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року у складі суддів Калиновського В.А., Спаскіна О.А., Кононенко З.О.
у справі № 820/4398/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила суд частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року № 006271315 за основним платежем у сумі 95 543 грн 23 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23 885 грн 81 коп.; податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року № 006281315 за основним платежем у сумі 8 308 грн 71 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 077 грн 19 коп.; повністю скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30 травня 2018 року № Ф-0000871315 в загальному розмірі 137 937 грн 86 коп.; повністю скасувати рішення від 30 травня 2018 р. №0006261315 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 27 778 грн 02 коп.; повністю скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року № 0006321315, яким застосовано штраф у сумі 10 582 грн 08 коп., повністю скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2018 року № 0006311315, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 20 931 грн 25 коп., з них за податковими зобов'язаннями у розмірі 16 745 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 4 186 грн 25 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.
22 серпня 2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірних актів індивідуальної дії, внаслідок недоведеності відповідачем складу правопорушень, встановлених у висновках акта перевірки. Судами попередніх інстанцій зазначено, що за наслідком судового розгляду спростовано твердження податкового органу щодо неправильного формування позивачем розміру витрат у 2015-2016 роках та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у 2017 році. Як наслідок, відповідачем безпідставно визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, військового збору та податку на додану вартість і застосовано на цій підставі штрафні (фінансові) санкції.
01 квітня 2019 року відповідач подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
У касаційній скарзі податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме вимог пунктів 177.2, 177.4 статті 177, пункту 198.5 "г" статті 198, підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, пункту 4 частини 1 статті 4, пункту 2 частини 1 статті 7, частини 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідач доводить помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності донарахувань податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного внеску та військового збору, просить скасувати судові рішення. Податковий орган зазначає, що формування Підприємцем витрат з урахуванням плати за землю здійснювалося і у 2017 році, що суперечить чинному з 01 січня 2017 року законодавству. Крім того, зауважує, що віднесення до складу витрат вартості будівельних матеріалів є безпідставним, оскільки майно, в якому проводився ремонт, здавалося в оренду. Умовами договорів оренди при цьому передбачено необхідність здійснення поточного та капітального ремонту за рахунок орендаря, а не орендодавця.
02 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 820/4398/19.
09 квітня 2019 року справа № 820/4398/19 надійшла до Верховного Суду.
25 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу, в якому платник податків спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Сервисы для юристов