Ухвала КАС ВП від 15.11.2018 року у справі №820/3546/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №820/3546/18

адміністративне провадження №К/9901/65734/18; К/9901/65795/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

при секретарі судового засідання Лисенко О.М.

за участю представника відповідача Дмитренка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЛАВМАШ» та Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 (суддя Заічко О.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 (головуючий суддя Перцова Т.С., судді: Калиновський В.А., Спаскін О.А.) у справі №820/3546/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЛАВМАШ» до Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЛАВМАШ» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2017 №0000881412, №0000891412 та №0000901412.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0000881412, №0000891412 та №0000901412. Постановлено стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь позивача у розмірі 13897,83грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2017 №0000891412 та №0000901412, а також №0000881412 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 274513,53грн. (в тому числі: 219610,82грн. за основним платежем та 54902,71грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. Також рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 4709,69грн. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЛАВМАШ» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №820/3546/18 в частині відмови у позові та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 61 Конституції України, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198,1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЛАВМАШ» зводяться до того, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, що стало причиною безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2017 №0000891412 та №0000901412, а також №0000881412 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 274513,53грн. Зокрема, позивач посилається на правомірність формування ним податкового кредиту за результатом договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП Стрім Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індіго Фінанс» з огляду на те, що належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально вчинених операцій підтверджується рух активів платника, зміни у власному капіталі підприємства та зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю останнього. Посилання контролюючого органу, як на підставу безтоварності проведених операцій, на результати опрацьованої та зібраної податкової інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП Стрім Трейд» є безпідставними, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності вказаного контрагента без оцінки його діяльності з позивачем, а саме щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій. Також, суб`єкт господарювання стверджує, що вирок Печерського районного суду міста Києва від 17.08.2017 у справі №757/33900/17-к, яким керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП Стрім Трейд» ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення за фактом фіктивного підприємництва, на думку позивача, не є доказовим аргументом щодо безтоварності проведених операцій між сторонами, оскільки в тексті вироку немає жодного посилання на підписання позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП Стрім Трейд» спірного договору підряду №02/12-16 від 02.12.2016 та встановлення протиправності дій позивача або недійсності такого договору. Позивач наголошує, що висновки суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову ґрунтуються виключно на припущеннях, а тому, на думку суб`єкта господарювання, підстави для відмови у позові в оскаржуваній частині відсутні.

В той же час Головне управління Державної фіскальної служби в Харківській області у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про неправомірність формування позивачем показників податкового обліку за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП Стрім Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індіго Фінанс» з огляду на фіктивність укладених правочинів та безтоварний характер проведених операцій є законним та обґрунтованим. Зокрема, відповідач зазначає, що наявність у позивача первинних документів, таких як: договір підряду на виконання будівельних робіт, актів та доказів оплати послуг за відсутності фактичного проведення операцій, не можуть бути беззаперечним свідченням товарності таких операцій, оскільки як встановлено судом апеляційної інстанції, подані позивачем первинні документи створені останнім поза межами господарської діяльності для отримання незаконної податкової вигоди. Також відповідач зазначає, що вирок Печерського районного суду міста Києва від 17.08.2017 у справі №757/33900/17-к, яким керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП Стрім Трейд» ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України має преюдиційне значення у даній адміністративній справі та силу доказовості щодо фіктивності проведених операцій. Податковий орган зазначає, що в силу встановлених обставин, первинні бухгалтерські документи складені за результатом господарських відносин позивача з контрагентами не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для подальшого бухгалтерського та податкового обліку з подальшим декларуванням податкових показників. Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, а не та, зміст якої лише відображено в первинних документах. Також відповідач зазначає, що ані до перевірки, ані під час розгляду справи позивачем не було надано вичерпного переліку первинних документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту. А тому, орган доходів і зборів просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 в частині відмови у задоволенні позову залишити без змін.

У запереченні на відзив позивач наполягає на правомірності формування ним даних податкового обліку за результатом проведених операцій з виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОП Стрім Трейд» на замовлення позивача підрядних робіт та операцій з реалізації позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Індіго Фінанс» товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується належними первинними документами копії яких наявні в матеріалах адміністративної справи. Позивач стверджує, що спірні правочини укладені між позивачем та його контрагентами за своєю формою та змістом не суперечать закону; в ході проведення перевірки відповідачем не встановлено наміру у позивача отримати за укладеними договорами іншого результату ніж виконання підрядних робіт, поставки товару та отримання з вказаних операцій прибутку. Позивач вказує, що податковим органом не надано вироків суду у кримінальних справах порушених відносно контрагентів позивача згідно яких можна було б прослідкувати причинно-наслідковий зв`язок між вчиненим кримінальним правопорушенням вказаними суб`єктами господарювання та господарською діяльністю позивача в частині виконання вимог законодавства України.

Головне управління Державної фіскальної служби в Харківській області також звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2018 у справі №820/3546/18 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 44.1 статті 44 , статті 83 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Доводи Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області зводяться до того, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0000881412 в частині донарахувань по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Індіго Фінанс» на суму 612542,72грн. Зокрема, судами не досліджено питання фактичної можливості здійснення поставки товарно-матеріальних цінностей та обставин, які зумовили укладання спірного договору між сторонами; не надано оцінки недолікам наявних в первинних документах на які посилався відповідач; не досліджено питання виконня робіт підряду з урахуванням значного обсягу затрат трудомісткості, а саме не оцінено первинні документи на предмет реальності здійснення господарської операції; не досліджено, яку саме економічну вигоду отримав позивач від здійснення спірних операцій; судами не досліджено питання подальшого використання придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності; не досліджено питання наявності порушених кримінальних справ відносно вказаного контрагента позивача, наявності або відсутності вироків; не надано оцінки поясненням керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Фінанс» ОСОБА_2 щодо його непричетності до господарської діяльності вказаного суб`єкта господарювання. На думку відповідача, суди обмежилися дослідженням формальних підстав для формування позивачем податкового кредиту сум сплачених у вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей. Відповідач стверджує про відсутність фактичного проведення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індіго Фінанс», що свідчить про безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбання товару. А тому, на думку суб`єкта владних повноважень, прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 29.11.2017 №0000881412 в частині донарахувань позивачу по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Індіго Фінанс» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 612542,72грн. є правомірним, підстави для його скасування - відсутні.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЛАВМАШ» не скористалося своїм правом та не надано відзиву на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.

Ухвалами Верховного Суду від 14.11.2018 та 19.12.2018 відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЛАВМАШ» та Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області у справі №820/3546/18.

Верховний Суд ухвалами від 15.04.2019 призначив справу №820/3546/18 до касаційного розгляду у судовому засіданні на 14.05.2019 о 12.00 год.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін в поряду спрощеного позовного провадження у відповідності до положень статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, перевіривши дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ГЛАВМАШ» не підлягає задоволенню, а касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.