Ухвала КАС ВП від 14.05.2019 року у справі №813/4800/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/4800/15

адміністративне провадження №К/9901/28049/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у складі судді Гулкевич І.З.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року у складі суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С., Сеника Р.П.

у справі № 813/4800/15 (876/8670/16)

за позовом Офісу великих платників податків ДФС

до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»

про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунку,

У С Т А Н О В И В :

28 серпня 2015 року Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (далі - Підприємство, відповідач у справі), в якому просила застосувати арешт коштів на рахунках Підприємства у зв'язку з недопущенням до перевірки.

Податковим органом надано клопотання про заміну позивача у справі його правонаступником - Офісом великих платників податків ДФС, яке задоволено Судом.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з відсутності законних підстав для проведення перевірки, які є необхідною передумовою для застосування арешту майна платника в порядку, передбаченому пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

У березні 2016 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу від Підприємства до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.