ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2019 року
Київ
справа №810/1941/16
адміністративне провадження №К/9901/13902/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року (суддя - Горобцова Я.В.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (судді: Беспалов О.О. (головуючий), Грибан І.О., Губська О.А.)
у справі 810/1941/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ»
до Київської митниці ДФС
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Цеппелін Україна ТОВ» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило:
- визнати протиправною відмову Митниці щодо повернення надміру сплачених коштів, викладену у формі листа від 12 лютого 2016 року № 1357/2/10-70-25-47;
- зобов'язати Митницю вчинити певні дії, а саме: облікувати грошові кошти за митними деклараціями ІМ-40 № 1251130000/2013/206693 від 12 лютого 2013 року, № 125130000/2013/566445 від 05 вересня 2013 року, № 125130000/2014/404183 від 14 березня 2014 року, № 125130000/2013/207721 від 28 лютого 2013 року, № 125130000/2013/207718 від 28 лютого 2013 року, сплачені в якості фінансових гарантій, в інформаційній системі ДФС як надміру сплачені та підготувати Висновок і Реєстр, визначені пунктом 8 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124), розділом ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справленням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 та направити їх до Головного управління державної казначейської служби у м. Києві (далі - ГУ ДКСУ у м. Києві).
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що рішення про коригування митної вартості товарів судовими рішеннями, які набрали законної сили, визнано протиправними та скасовано, у зв'язку з чим позивач має право на повернення надміру сплачених митних та інших платежів. Водночас відмову Митниці у складанні та поданні відповідного висновку до ГУ ДКСУ у м. Києві позивач вважає протиправною, оскільки останнім з метою підтвердження факту надмірної сплати митних та інших платежів виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством, та додано всі необхідні документи, що підтверджують числове значення таких сум.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 02 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, позов Товариства задовольнив частково:
- визнав протиправним рішення Митниці про відмову у поверненні Товариству надмірно сплачених коштів, викладене у листі від 12 лютого 2016 року № 1357/2/10-70-25-47;
- зобов'язав Митницю в установленому законодавством порядку підготувати та передати до належного органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачених в якості фінансових гарантій грошових коштів за митними деклараціями № 1251130000/2013/206693 від 12 лютого 2013 року, № 125130000/2013/566445 від 05 вересня 2013 року, № 125130000/2014/404183 від 14 березня 2014 року, № 125130000/2013/207721 від 28 лютого 2013 року, № 125130000/2013/207718 від 28 лютого 2013 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Судові рішення мотивовані тим, що правомірність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, тому позивач мав право на звернення до Митниці із заявами про повернення надміру сплачених митних та інших платежів. Натомість відповідач не виконав процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на нього Порядком № 618, та не навів при цьому обґрунтованих підстав для відмови у наданні висновку.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства у повному обсязі.
При цьому в касаційній скарзі відповідач зазначив про відсутність законодавчо визначених підстав для прийняття висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України суми надміру сплачених митних платежів з огляду на те, що скасування рішення про коригування митної вартості товарів не створює для визначених декларантом у митній декларації сум митних платежів статусу надмірно сплачених. Крім того зауважив, що суми податку на додану вартість, які були перераховані за митними деклараціями до Державного бюджету України, могли бути використані позивачем для погашення податкового зобов'язання, або Товариством отримано бюджетне відшкодування.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за скаргою Митниці.
Товариство не скористалося своїм правом подати заперечення / відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
01 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Сервисы для юристов