Ухвала КАС ВП від 11.06.2020 року у справі №826/23460/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №826/23460/15

адміністративне провадження №К/9901/10709/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Гузь Оксани Олегівни - представника позивача ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року (головуючий суддя - Добрянська Я.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді: Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.) у справі №826/23460/15 за позовом ОСОБА_2 ( далі також - позивач) до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві ( далі також - відповідач, ГУ ДМС України в місті Києві) про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ГУ ДМС України в місті Києві у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 31 липня 2014 року про скасування набуття позивачкою громадянства України.

В обґрунтування вимог позовної заяви ОСОБА_2 посилалась на те, що при поданні нею документів для оформлення набуття громадянства України, компетентними органами, при їх перевірці, не було встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про порушення нею процедури отримання документів чи їх достовірності. Внаслідок цього позивачка вважає, що правомірно та на законних підставах набула громадянство України і в послідуючому її було видано паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Водночас, 31 липня 2014 року відповідач прийняв рішення про скасування набуття позивачкою громадянства України у зв`язку з тим, що громадянство було набуто внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей. При цьому, відповідачем не дотримано чітко встановленої законодавчими нормами та правовими приписами процедури прийняття такого рішення та не повідомлено позивача про прийняте рішення. Вважаючи, що відповідач незаконно позбавив її права володіти, користуватися і розпоряджатися своїми документами, які вона отримала на законних підставах, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України позивача за територіальним походженням (постійне проживання на території України), оскільки встановлено та підтверджено належними доказами наявність підстав, передбачених статтею 21 Закону України «Про громадянство України», а саме: набуття громадянства внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.

Київський апеляційний адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції повністю.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не здійснив належну перевірку обставин подання позивачем недостовірної інформації, натомість, просто зазначив її як факт та скасував громадянство. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідач не направив жодних запитів до Автономної Республіки Крим з метою підтвердження або спростування прописки позивача за адресою вулиця Гоголя у Залізничному районі міста Сімферополя. Не надав відповідних копій документів або запитів, які містили б відомості для з`ясування причин використання та видачі позивачці карти прописки саме Ф-16. Крім іншого, не надано доказів неможливості отримання первинних документів за якими ОСОБА_2 набула громадянство України.

Представник відповідача надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою представника позивача на рішення суду першої та апеляційної інстанцій.

29 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бевзенко В.М. (суддя-доповідач), Шарапа В.М., Данилевич Н.А.

23 квітня 2020 року за результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Соколов В.М. - головуючий суддя, Губська О.А., Загороднюк А.Г.

Установленні судами попередніх інстанцій обставин справи

Позивач - ОСОБА_2 у липні 2015 року при перетині кордону від працівників паспортного контролю дізналась, що її паспорт є недійсним та підлягає вилученню, оскільки скасоване набуте нею громадянство України.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 27 травня 2014 року ГУ ДМС України в місті Києві прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України особою без громадянства - палестинською біженкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .