ПОСТАНОВА
Іменем України
12 березня 2020 року
Київ
справа №803/1643/15
адміністративне провадження №К/9901/25138/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року (головуючий суддя - Ксензюк А.Я.)
та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Гудима Л.Я., судді - Довгополов О.М., Святецький В.В.)
у справі №876/9111/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка»
до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (далі - Товариство, ТОВ «Агротехніка», позивач, платник) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач. Контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про правомірність визначення своїх податкових зобов`язань та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 26 червня 2015 року за №0003252201, №0003212201, №0003222201;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» 487 грн 20 коп., понесених витрат по сплаті судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність виконання укладених між позивачем та ПП «Терра», ТОВ «УТФ Зерно», ТОВ «Елітекогруп» та ТОВ «Дк-Ювента» угод, а контролюючим органом не надано належних доказів того, що господарські операції позивача з вказаними вище контрагентами, по яких позивач формував податковий кредит та витрати, не носили реального характеру.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що надані позивачем первинні документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки господарські операції укладені між позивачем та ПП «Терра», ТОВ «УТФ Зерно», ТОВ «Елітекогруп» та ТОВ «Дк-Ювента» у періоді, що перевірявся, реально не виконувались, натомість були спрямовані на мінімізацію грошових зобов`язань Товариства. Вказує, що в наданих позивачем товарно-транспортних накладних не конкретизовано місце навантаження товару, що позбавляє можливості встановити шлях прямування товару, зазначає про відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів для виконання умов зазначених договорів, оскільки на ПП «Терра» у перевіряємому періоді числився лише 1 працюючий (директор). Також відповідач посилається на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2017 у справі №755/4742/17.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача заперечень на касаційну скарг не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у період з 14 травня 2015 року по 04 червня 2015 року посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Агротехніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 01 березня 2015 року, та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 01 березня 2015 року.
Сервисы для юристов