ПОСТАНОВА
Іменем України
10 травня 2019 року
м.Київ
справа №826/26541/15
адміністративне провадження №К/9901/18097/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
під час попереднього розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення коштів, за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року (судді: Епель О.В., Карпушова О.В., Кобаль М.І.),
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - ГУ МВС України в м. Києві), Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України від 06.11.2015 № 1009 о/с про звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити його на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку злочинців і зниклих громадян відділу карного розшуку Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві;
- стягнути з ГУ МВС України в м. Києві середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України в м.Києві від 06.11.2015 №1009 о/с в частині звільнення капітана міліції старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку злочинців і зниклих громадян відділу карного розшуку Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_1; поновлено позивача на означеній вище посаді та стягнуто з ГУ МВС України в м. Києві на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 по 15.11.2016 включно в розмірі 19 806,10 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення та залишити в силі постанову першої інстанції про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що позивача було попереджено про звільнення через скорочення штатів в силу Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, вважає, що оскільки позивач не звернувся із рапортом про звільнення з органів внутрішніх справ у зв`язку з переходом на роботу в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації у нього як у роботодавця не виникло обов`язку щодо вжиття заходів для працевлаштування працівника в новоутвореній установі.
Також, на обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано отримання позивачем допомоги по безробіттю під час вимушеного прогулу та одноразової допомоги при звільненні, що призвело не неправильного розрахунку грошового забезпечення, яке підлягає стягненню на користь останнього.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органи внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу карного розшуку Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Наказом ГУ МВС України в місті Києві від 05 жовтня 2015 року №693 позивачу було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку на підставі його рапорту і довідки № 080-1/о про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді, виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» до 29 грудня 2015 року.
06 листопада 2015 року Наказом ГУ МВС України в м. Києві № 1009 о/с згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено 06 листопада 2015 року в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) капітана міліції старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку злочинців і зниклих громадян відділу карного розшуку Подільського РУ ОСОБА_1 , було звільнено в запас Збройних Сил України.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що перебування працівника міліції у відпустці, незалежно від її виду, не є перешкодою для його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, у випадку незвернення із заявою про прийняття на службу в поліцію у порядку, визначеному законодавством.
Натомість суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недотримання ГУ МВС України в м. Києві процедури звільнення позивача, порушення вимог трудового законодавства та, як наслідок, наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до пункту 1 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII, зокрема, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17 - 18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Закон № 580-VIII опублікований в газеті "Голос України" 06 серпня 2015 року № 141-142.
Згідно з пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Сервисы для юристов