Ухвала КАС ВП від 03.10.2018 року у справі №676/5649/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2019 року

Київ

справа №676/5649/17

адміністративне провадження №К/9901/62285/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.04.2018 (суддя Семенюк В.В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018 (колегія суддів: Драчук Т.О., Загороднюк А.Г., Полотнянко Ю.П.) у справі №676/5649/17 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В жовті 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дій, щодо відмови в призначенні їй пенсії за вислугу років, як працівнику освіти, періоду роботи в ДШМ та Кам`янець-Подільській музичній школі та зобов`язання Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати період роботи з 01.09.1999 по 06.09.2010 викладачем в ДШМ та період роботи в Кам`янець-Подільській музичній школі з 07.09.2010 по 31.08.2017 та призначити пенсію за вислугу років з 01.09.2017.

Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02.04.2018, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018, позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, посада викладача в музичній школі та школі мистецтв, на якій працювала позивач не входить до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 (далі - Перелік № 909).

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1999 по 06.09.2010 працювала викладачем по класу фортепіано в Кам`янець-Подільської школи мистецтв та з 07.09.2010 по 31.08.2017 працювала викладачем по класу фортепіано в Кам`янець-Подільській музичній школі, що вбачається із записів в трудовій книжці НОМЕР_1 .

До цього з 01.08.1986 по 27.08.1999 року позивач працювала викладачем по класу фортепіано в Кам`янець -Подільському училищі.

01.09.2017 позивач звернулася до Кам`янець-Подільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років, як працівнику освіти.

Листом № 15098/04 від 11.10.2017 Кам`янець-Подільським ОУПФ відмовлено у призначенні пенсії, мотивуючи тим, що відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років, незалежно від віку, мають працівники освіти, які в період до 01 січня 2016 року мали стаж роботи за вислугу років на відповідних посадах не менше 25 років 6 місяців, а станом на дату звернення загальний стаж роботи позивача становить 35 років 04 місяці 13 днів, в тому числі 13 років 0 місяців 27 днів на вищевказаних посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років. Крім того, до спеціального стажу зараховуються тільки періоди роботи на посадах та в установах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років. Посаду викладача Кам`янець-Подільської школи мистецтв та посаду викладача Кам`янець-Подільської музичної школи до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не враховано, так як школа мистецтв і музична школа відносяться до позашкільних навчальних закладів, тому права на призначення пенсії, як працівник освіти, остання не має.

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов до висновку, що у позивачки наявний спеціальний педагогічний стаж, її посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Переліком № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

За позицією судів попередніх інстанцій, дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року №397/21 (далі Доручення № 397/21) дію Переліку № 909 поширено і на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання без внесення змін до постанови.

Однак таке доручення було прийнято 06 січня 1995 року, тобто до внесення постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436 змін у Перелік № 909, редакцією якого не було окремо виділено позашкільні навчальні заклади і посади, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років.

Таким чином, Доручення № 397/21 не поширює свою дію на Перелік № 909 (у редакції, чинній після внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436). Водночас, при внесенні змін у зазначений Перелік, зміст Доручення № 397/21 Кабінетом Міністрів України не був урахований.

Разом з цим, за приписами статті 28 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ «Про освіту» (далі - Закон № 1060-XII) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.