ВЕРХОВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.03.2018 Київ К/9901/13434/18 826/5355/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В. М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року у справі
за позовом ОСОБА_3
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
про визнання протиправними дій, -
в с т а н о в и в :
24 липня 2017 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Верховного суду України від 26 липня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року.
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання пп. 1 п. 1 та пп. 7 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в чинній редакції) матеріали заяви Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про перегляд судового рішення передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями (провадження №К/9901/13434/18, адміністративна справа №826/5355/14) для розгляду зазначеної заяви визначено наступну колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Данилевич Н.А., судді - Бевзенко В.М., Шарапа В.М.
У відповідності до пп. 1 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в чинній редакції) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України (далі - ВКДКА) про визнання неправомірними дій відповідача стосовно не допуску його, як адвоката та представника ВКДКА від міста Севастополя, до участі у засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України 17-18 жовтня 2013 року та 13 листопада 2013 року.
В обґрунтування позову посилався на те, що його неправомірно не було допущено до участі в засіданні ВКДКА 17-18 жовтня 2013 року та 13 листопада 2013 року з посиланням на рішення про зупинення його права на зайняття адвокатською діяльністю, так як за приписами частини 5 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон № 5076-VI ) підстав для такої відмови не встановлено.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2014 року, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено. Суди виходили з того, що адвокат, право якого на заняття адвокатської діяльності зупинено, також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, однак Закон не пов'язує це обмеження строком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Разом з тим, як зазначили суди попередніх інстанцій, аналіз частини 4 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає можливість лише поновлення права на заняття адвокатською діяльністю, проте ні цією, ні іншими статтями Закону не передбачено, що з поновленням права на заняття адвокатською діяльністю, особа також поновлює своє право члена органу адвокатського самоврядування (вищого чи регіонального), до якого його було обрано до зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Таким чином, суди дійшли висновку, що право на участь в органі адвокатського самоврядування, до якого адвоката було обрано, не поновлюється після закінчення строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Вищий адміністративний суд України за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_3 дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі. Своє рішення суд касаційної інстанції мотивував тим, що на спірні правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється, оскільки такі правовідносини стосуються внутрішньостатутної діяльності ВКДКА.
Частиною 1 ст. 235 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачалось, що Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 236 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мали право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
У заяві про перегляд судового рішення Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року та направити справу на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.
Як на приклад неоднакового застосування норм процесуального права заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року у справі №К/800/44049/14 (справа №827/2585/13-а). Так, Вищим адміністративним судом України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 9 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року, якою відмовлено у задоволенні позову про визнання незаконними дій відповідачів щодо не допуску ОСОБА_3, як представника у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури від міста Севастополя до участі у засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України 19 квітня 2013 року. Також в якості неоднакового правозастосування заявник наводить постанови Верховного суду України у справах №6-2750цс-15 від 27 січня 2016 року, №825/1440/14 від 02 лютого 2016 року та у справі №821/1904/14 від 25 лютого 2016 року, з яких чітко вбачається правова позиція суду, зокрема, що вказані спори є предметом розгляду адміністративних судів у порядку саме адміністративного судочинства. Крім того, заявник вказує на висновки, зроблені Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 11 вересня 2013 року, відповідно до яких спір, переданий на вирішення суду у справі за позовом ОСОБА_4 до ВККА при КМУ про визнання дій незаконними, скасування рішень, припинення дисциплінарного провадження є публічно-правовим та підлягає вирішенню за правилами КАС України.
Суд перевірив доводи, наведені у заяві заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року, і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За частинами першою, третьою статті 59 Основного Закону України кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Згідно з частинами першою, другою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Сервисы для юристов