Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №826/10898/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 березня 2018 року

Київ

справа №826/10898/14

адміністративне провадження №К/9901/4878/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2015 року (судді: Кротюк О.В., Бояринцева М.А., Літвінова А.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року (судді: Степанюк А.Г., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі № 826/10898/14 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" в особі представництва Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання нечинними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

У липні - серпні 2014 року ВАТ «Аерофлот» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з окремими позовами до ДАС України про визнання нечинними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 26.06.2014 №№ 000245, 000250, 000260, 000281, 000318, від 9.07.2017 №№ 000362, 000365, 000378, 000417.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2014 адміністративні справи об'єднано для спільного розгляду і вирішення в одне провадження, якому присвоєно №826/10898/14.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року змінено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2015 року в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваних рішеннях, не відповідають обставинам справи. Так, зокрема, судами не було враховано, що заборонена зона, диспетчерські райони та диспетчерські зони є елементами структурного простору, а з боку відповідача не надано жодних документів, що підтверджували б зміну структури повітряного простору України, в тому числі документів з аеронавігаційної інформації та інструкції з виконання польотів у районі аеродрому Сімферополь, з огляду на що хибним є висновок судів про те, що станом на дати виконання відповідних рейсів була встановлена заборона використання повітряного простору України та те, що такі рейси було здійснено без заявки та дозволу на використання повітряного простору України. Крім того, скаржник вказує на те, що він як авіаперевізник, створений і ліцензований відповідно до законодавства Російської Федерації, зобов'язаний дотримуватись положень законодавства Російської Федерації, які для нього є першочерговими порівняно з положеннями законодавства України.

Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначив, що висновки судів, викладені у оскаржуваних рішеннях, повною мірою відповідають обставинам справи, підтверджуються наявним у матеріалах справи письмовими доказами, при розгляді справи дотримано норм матеріального та процесуального права, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на них, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що ДАС України за наслідками перевірки інформації, викладеної в телеграмах Украероцентру ТЛГ №№160524, 031722, 260957, 230953, 300738, 300637, 221137, 312036, 180955 та протоколах про правопорушення у галузі цивільної авіації серії АА №000260 від 18.06.2014, серії АА №000417 від 27.06.2014, серії АА №000281 від 18.06.2014, серії АА №000250 від 26.06.2014, серії АА №000365 від 15.06.2014, серії АА №000362 від 09.07.2014, серії АА №000245 від 19.06.2014, серії АА №000318 від 19.06.2014, серії АА №000378 від 09.07.2014 встановила порушення ВАТ «Аерофлот» правил та порядку використання повітряного простору України, а саме: виконання 16.03.2014 рейсу AFL1827, 03.04.2014 року рейсу AFL1825, 26.03.2014 рейсу AFL1820, 23.03.2014 рейсу AFL1820, 30.03.2014 рейсу AFL1791, 30.03.2014 рейсу AFL1823, 22.03.2014 рейсу AFL1821, 18.03.2014 рейсу AFL1820, 31.03.2014 рейсу AFL1826 без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору із (на) закритого (-ий) аеродром м.Сімферополя, що є порушенням ст. 29 Повітряного кодексу України та п. п. 56, 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401.

На підставі приписів абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України (далі - ПК України) ДАС України прийняла оскаржувані постанови від 24.06.2014 №000260, від 26.06.2014 №№000281, 000250, 000245, 000318, від 09.07.2014 у №000417, 000365, 000362, 000378 про накладення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації у розмірі 136 000,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскільки матеріалами справи підтверджується здійснення ВАТ «Аерофлот» авіарейсів з Сімферополя до Москви та з Москви до Сімферополя під час заборони використання повітряного простору над півостровом Крим без відповідних дозволів та заявок на використання повітряного простору, а також з/на закритий аеродром Сімферополя,- підстави для визнання нечинними та скасування оскаржуваних постанов та, відповідно, задоволення позовних вимог відсутні.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів до відмови у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом правильно встановлено обставини справи, проте судове рішення ухвалене з помилковим застосуванням норм матеріального права. Так, в рішенні не зазначено, у чому саме полягає порушення ПАТ «Аерофлот» правил використання повітряного простору України в контексті кожного епізоду. Так, зокрема, судом першої інстанції не було враховано, що постановою Голови ДАС України від 23.02.2015 № 16 скасовано постанову від 26.06.2014 № 000245 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, яка, у тому числі, є предметом розгляду у даній справі, та закрито провадження у справі.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ПК України державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов'язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

Приписи пункту 26 частини 1 статті 1 ПК України визначають, що використання повітряного простору України - провадження діяльності, пов'язаної з польотами повітряних суден, з переміщенням (перебуванням) матеріальних об'єктів у повітряному просторі України, а також з вибуховими роботами, пусками ракет, усіма видами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів.

Згідно ст. 23 ПК України організація використання повітряного простору України - це комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Організація використання повітряного простору України передбачає: 1) визначення структури та класифікації повітряного простору України; 2) планування та координацію діяльності з використання повітряного простору України відповідно до державних пріоритетів; 3) забезпечення дозвільного порядку використання повітряного простору України та/або забезпечення інформацією щодо використання повітряного простору України; 4) організацію повітряного руху, що включає: обслуговування повітряного руху; управління використанням повітряного простору України; організацію потоків повітряного руху; забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України у певних районах; обслуговування аеронавігаційною інформацією; аварійне сповіщення; метеорологічне обслуговування; забезпечення зв'язку, навігації, спостереження.

Порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України.

Частиною 1 статті 29 ПК України передбачено, що використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року №401 (далі - Положення №401).

Порядок подання заявок, видачі дозволів та визначення умов використання повітряного простору врегульовані Розділом IV Положення №401.