ПОСТАНОВА
Іменем України
07 березня 2018 року
Київ
справа №820/4794/15
адміністративне провадження №К/9901/1244/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Бевзенка В.М., Шарапи В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевчук К.В.,
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року (головуючий суддя - Бідонька А.В., судді: Сагайдак В.В., Марєнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного від 22 вересня 2015 року (головуючий суддя - Подобайло З.Г., судді: Тацій Л.В., Григоров А.М.)
у справі № 820/4794/15
за адміністративним позовом ОСОБА_3
до Державної екологічної інспекції України
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України (далі - відповідач) в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 20.04.2015 року №109-о «Про звільнення» в частині звільнення позивача з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області;
- поновити ОСОБА_3 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області;
- зобов'язати Держекоінспекцію України провести перевірку відомостей про застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» стосовно позивача;
- стягнути з Державної екологічної інспекції у Полтавській області на користь позивача компенсацію за спричинену незаконним звільненням моральну шкоду у сумі 10000,0 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного від 22 вересня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково:
- скасовано Наказ Державної екологічної інспекції України № 109-о від 20.04.2015 року "Про звільнення" в частині звільнення ОСОБА_3 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області;
- поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Полтавській області;
- зобов'язано Державну екологічну інспекцію України провести перевірку відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_3;
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вказані рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що, ані Законом України «Про очищення влади» , ані Порядком проведення перевірки відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» не передбачено можливості та підстав, за наявності яких керівник органу, в якому прийнято рішення про проведення перевірки, може відмовити у прийнятті законодавчо передбачених документів, в т.ч. власноручно написаної заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до особи не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо особи. Окрім того, підстава за якою було звільнено позивача та винесено спірний наказ №109-о від 20.04.2015 року «Про звільнення» під час розгляду справи не знайшла свого підтвердження, враховуючи, що відповідачем було порушено право позивача у сфері публічної адміністрації, а саме винесено наказ під час перебування ОСОБА_3 на лікарняному, що є недопустимим у розумінні положень КЗпП України.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем було проігноровано окреме доручення № 9 «Щодо виконання вимог Закону України «Про очищення влади», яким зобов'язано начальників територіальних органів Держекоінспекції України прибути особисто на 10 годину 10 квітня 2015 року до Держекоінспекції України, за адресою: пров. Новопечерський, 3, корпус 2, м. Київ, для власноручного написання заяв про те, що до них не застосовуються заборони, визначені Законом України «Про очищення влади», про надання згоди на проходження перевірки та оприлюднення відомостей. Також, скаржник вказує на те, що згідно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наданого позивачем, як підтвердження факту направлення документів поштою, неможливо встановити, які саме документи знаходились в конверті, чи дійсно вони стосувались виконання начальником Держекоінспекції у Полтавській області - ОСОБА_3 Закону України «Про очищення влади», оскільки опис вкладення відсутній. Скаржник вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність законодавчої заборони звільняти особу за пунктом 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України в період її тимчасової непрацездатності помилковим, а проведення перевірки відомостей щодо застосування стосовно ОСОБА_3 заборон, передбачених частинами 3 та 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», та її результати не матимуть юридичних наслідків, оскільки відомості стосовно позивача вже містяться в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади.»
Сервисы для юристов