ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа №815/2963/16
адміністративне провадження №К/9901/20341/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Національної поліції України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 (суддя Харченко Ю.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 (колегія суддів у складі: Романішина В.Л., Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.) у справі № 815/2963/16 за позовом ОСОБА_4 до Центральної атестаційної комісії № 7, треті особи - Національна поліція України, Головне управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центральної атестаційної комісії № 7, де треті особи - Національна поліція України (далі - НП України), Головне управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), про визнання протиправним та скасування рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії № 7 від 02.03.2016 щодо позивача, яким його визнано таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії № 7 ГУНП в Одеській області від 02.03.2016, яким позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії № 7 від 02.03.2016, яким позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, починаючи з листопада 2002 року, безперервно проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Маючи бажання проходити службу в поліції, ОСОБА_4, у зв'язку з відповідністю його вимогам до поліцейських, визначеним Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), 07.11.2015 подав заяву про прийняття його на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки НП України.
Наказом НП України від 11.11.2015 № 174 о/с позивача без проведення конкурсу призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки НП України, та присвоєно спеціальне звання «підполковник поліції».
Наказом голови НП України від 20.11.2015 № 210 о/с було призначено проведення атестації поліцейського апарату НП України, міжрегіональних територіальних органів (ДВБ, ДПН, ДЗЕ, ДК) державної установи «Центр обслуговування підрозділів НП України», головних управлінь НП в Київській області та м. Києві відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465 (далі - Інструкція № 1465), починаючи з 20.11.2015.
За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, 02.03.2016 Центральною атестаційною комісією № 7 прийнято рішення, яке оформлене протоколом ОП № 15.00004272.0024100, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Рішенням Центральної апеляційної атестаційної комісії № 1 від 20.05.2016, оформленим протоколом ОП № 15.00005835.0024100, скаргу позивача на рішення Центральної атестаційної комісії № 7 відхилено, оскільки у поліцейського низький рівень знань нормативно-правових актів, що регламентують діяльність НП України, негативні результати тестування на поліграфі, на співбесіді позивач повідомив, що не має бажання продовжувати службу в Національній поліції.
Заперечуючи наявність підстав для проведення атестування, правомірність його проведення та об'єктивність висновків останнього, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено, що при прийнятті рішення про невідповідність позивача займаній посаді, враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465, і що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник, зокрема, щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв. Дослідивши протокол засідання атестаційної комісії щодо атестації позивача, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в ньому відсутні обґрунтування та мотиви прийнятого рішення про невідповідність займаній посаді, не відображені встановлені законом підстави для прийняття вказаного рішення комісією. Також, суд дійшов висновку про відсутність встановлених Законом № 580-VII, підстав для проведення атестації позивача.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав задоволення позовних вимог, проте дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з огляду на те, що суд першої інстанції визнав протиправним та скасував рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії № 7 ГУНП в Одеській області, тоді як відповідачем у даній справі позивач визначив Центральну атестаційну комісію № 7, яка на підставі наказу НП України від 18.02.2016 № 147 «Про створення в НП України Центральної атестаційної комісії № 7 та затвердження її персонального складу» створена при НП України, а не при ГУНП в Одеській області.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій третя особа - НП України подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що призначення позивача не свідчило про його відповідність займаній посаді у аспекті вимог до поліцейських, встановленим Законом, не звільняло його від обов'язку проходження атестації в подальшому та не є підставою для визнання протиправним включення позивача до списку поліцейських, які підлягали атестації, і проведення стосовно нього такої атестації згідно з наказами НП України, що доведені до позивача та не оскаржені останнім. На думку скаржника, надаючи оцінку рішенню атестаційної комісії, суд фактично втрутився в реалізацію повноважень колегіальним органом (в його дискреційні повноваження). Крім того, зазначає, що позивач добровільно прийняв рішення щодо проходження атестування та зареєструвався через Інтернет.
Представник позивача у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав до задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом № 580-VIII.
Порядок призначення на посади поліцейських працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, визначений у пункті 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII.
Сервисы для юристов