Ухвала КАС ВП від 04.06.2020 року у справі №823/873/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2020 року

Київ

справа №823/873/16

адміністративне провадження №К/9901/25326/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім Поляков»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року (суддя Бабич А.М.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 року (головуючий суддя Желтобрюх І.Л., судді: Мамчур Я.С., Горяйнов А.М.)

у справі № 823/873/16

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім Поляков»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року Приватне підприємство «Торговий дім Поляков» (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення, яким нараховано штрафні санкції за затримку реєстрації податкових накладних.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 16.08.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 року, в задоволенні позову відмовив.

Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії (бездіяльність) податкового органу з приводу неприйняття податкової звітності Підприємством у будь-якому з можливих порядків не оскаржувалися.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Позивач наполягає на відсутності його вини у несвоєчасній реєстрації податкових накладних.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.06.2016 року податковим органом проведено камеральну перевірку Підприємства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за квітень 2016 року, за результатами якої складено акт від 08.06.2016 року №714/28-10-41-04/32268131.

В ході проведення перевірки виявлене податкове порушення підприємством, що полягало в недотриманні строків реєстрації податкових накладних за квітень 2016 року: до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ - 1 563 668,22 грн та до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ - 1 095 295,83 грн.

На підставі вказаного акта відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосував до позивача штраф на загальну суму 375 425,98 грн (з розрахунку 10 % - за затримку реєстрації податкових накладних до 15 днів на суму 156 366,82 грн та 20% - за затримку реєстрації податкових накладних до 30 днів на суму 219 059,16 грн).

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.