Ухвала КАС ВП від 05.11.2019 року у справі №640/899/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

м. Київ

справа №640/899/19

адміністративне провадження №К/9901/29143/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Бояринцева М. А.) від 05 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Шурко О. І., судді: Василенко Я. М., Ганечко О. М.) від 03 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду), у якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у включенні даних ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору «Найкращий від Миколая» від 17 лютого 2015 року № 001-29521-170215;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 05 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, повернув позовну заяву відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення зазначеного строку будуть визнані неповажними).

Приймаючи вказані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду з цим позовом, оскільки станом на жовтень 2015 року ОСОБА_1 було відомо про застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу від 17 лютого 2015 року № 001-29521-170215 та, відповідно, про невключення останнього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, проте позивач звернувся з цим позовом лише у лютому 2019 року.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що повертаючи позовну заяву, судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано того, що у лютому 2019 року позивач втретє звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з таким позовом, а вперше він звернувся у грудні 2015 року, однак його скарга була повернута цим же судом ухвалою від 28 січня 2016 року (справа № 826/2672/15). В подальшому, позивач знову звернувся до суду з аналогічним позовом, проте ухвалою Окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року його позов повернуто з підстав пропуску строку звернення до суду (справа № 826/17320/18).

04 листопада 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 04 березня 2020 року призначив її до розгляду.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Тобто, законодавством альтернативно визначено початок перебігу процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом, а саме: 1) з моменту коли особа дізналась про порушення своїх прав; 2) з моменту коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

Відтак, для правильного вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі слід встановити подію, та обставини, з якими законодавець пов`язує початок перебігу строку на звернення з позовною заявою.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись з цим позовом, ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду щодо невключення його до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та зобов`язання відповідача подати до ФГВФО додаткову інформацію про включення ОСОБА_1 до такого переліку.

При цьому, як установлено судами попередніх інстанцій та не заперечується самим позивачем, останньому було відомо про застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу від 17 лютого 2015 року № 001-29521-170215 та відповідно про невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ще у жовтні 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав необхідності подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження своєї позиції.