ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2019 року
Київ
справа №816/217/16
адміністративне провадження №К/9901/28399/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Єресько Л.О. від 22 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Яковенка М.М., суддів: Лях О.П., Старосуда М.І. від 25 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод металевих виробів» до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький завод металевих виробів» (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач/Управління), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного Управління ДФС у Полтавській області від 04 лютого 2016 року №0000602202, №0000612202, №0000622202.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки висновки податкового органу про нереальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промтехсервіс», ТОВ «Юртрансервіс» спростовуються належним чином оформленими первинними документами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, позов задоволено.
4. Приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що правовідносини між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, придбаний товар (послуги) використано у господарській діяльності, при цьому відповідачем не надано доказів, що підтверджують порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової документальної виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод металевих виробів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року відповідачем складено акт від 19 січня 2016 року №22/16-31-22-01-09/01181618, яким встановлено порушення:- підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 14 164, 00 грн., в тому числі за: 4 квартал 2012 року - 1 408, 00 грн., 2013 рік - 7 009, 00 грн., 2014 рік - 5 747, 00 грн.; - пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 14 207, 00 грн., у тому числі за: листопад 2012 року - 894, 00 грн., грудень 2012 року - 447, 00 грн., січень 2013 року - 447, 00 грн., лютий 2013 року - 447, 00 грн., березень 2013 року - 447, 00 грн., травень 2013 року - 894, 00 грн., червень 2013 року - 447, 00 грн., жовтень 2013 року - 3 800, 00 грн., листопад 2013 року - 447, 00 грн., грудень 2013 року - 447, 00 грн., січень 2014 року - 1 467, 00 грн., лютий 2014 року - 447, 00 грн., березень 2014 року - 447, 00 грн., квітень 2014 року - 447, 00 грн., травень 2014 року - 447, 00 грн., червень 2014 року - 447, 00 грн., липень 2014 року - 447, 00 грн., вересень 2014 року - 894, 00 грн., жовтень 2014 року - 447, 00 грн.; - пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року в розмірі 894, 00 грн.
Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Промтехсервіс» на підставі договору поставки у січні 2014 року мають нереальний характер, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки вказаного контрагента щодо господарських правовідносин з ТОВ «Денекс» за січень 2014 року від 18 липня 2014 року №1975/04-66-22-04-6/38545890 свідчить про непідтвердження господарських операцій по ланцюгу постачання через відсутність ТОВ «Промтехсервіс» за місцем знаходження. Також контролюючий орган вказує на окремі недоліки у наданій позивачем до перевірки на підтвердження перевезення товару товарно-транспортній накладній. Крім того, зазначає про відсутність у сертифікаті якості від 06 вересня 2013 року №1241 на придбаний товар (стальний дріт Св-08Г2С) даних про органи державної системи сертифікації, які проводили дослідження. Що ж до правовідносин із ТОВ «Юртрансервіс» на підставі договорів про надання юридичних послуг, Управління дійшло висновку про відсутність їх безпосереднього зв'язку з діяльністю підприємства.
04 лютого 2016 року на підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0000602202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 15 945, 00 грн., з них: за основним платежем - у сумі 12 756, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 3 189, 00 грн.; - №0000612202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 16 082, 50 грн., з них: за основним платежем - у сумі 12 866, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 3 216, 50 грн.; - №0000622202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на 894, 00 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у перевіряємому періоді ПАТ «Кременчуцький завод металевих виробів» (покупець) мало господарські взаємовідносини із ТОВ «Промтехсервіс» (продавець) на підставі договору поставки від 26 листопада 2013 року №49/11, відповідно до умов якого покупцем було придбано товар - дріт СВ 08Г2С, ф 1,2 мм на касетах К 300.
Виконання даного договору у січні 2014 року оформлено сторонами рахунком фактурою від 08 січня 2014 року №ПТ-0000002, видатковою накладною від 08 січня 2014 року №0000001 на загальну суму 6 120, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 020, 00 грн.; податковою накладною від 08 січня 2014 року №1.
Товар отримано представником позивача за дорученням, що підтверджується витягом з книги реєстрації довіреностей, перевезення здійснювалося відповідно до товарно-транспортної накладної. Оплату здійснено позивачем в безготівковому порядку відповідно до платіжних доручень.
Фінансові результати за наслідками цих операцій позивачем включено до складу витрат операційної діяльності та до складу податкового кредиту відповідного періоду.
Сервисы для юристов