ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 лютого 2019 року
справа №805/1790/15-а
адміністративне провадження №К/9901/28646/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у складі колегії суддів Геращенка І.В., Міронової Г.М., Чебанова О.О.
у справі № 805/1790/15-а
за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація»
про стягнення коштів з рахунків платника податків у розмірі податкового боргу,
У С Т А Н О В И В :
13 травня 2015 року Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - товариство, відповідач у справі), в якому просила стягнути кошти за податковим боргом з рахунків відповідача загальним розміром 84 466,17 грн.
9 червня 2015 року Донецький окружний адміністративний суд постановою позов задовольнив повністю з підстав наявності податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб та екологічного податку у розмірі 84 466,17 грн., який не сплачено на дату розгляду справи.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року закрито провадження у справі в частині стягнення коштів з рахунків платника податків у розмірі 42 833,30 грн., оскільки постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 808/8537/14, яка набрала законної сили, фактично вирішено спір по суті між тими ж сторонами та надано оцінку обставинам, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення податковим органом з відповідача коштів за податковим боргом з плати за землю за жовтень 2014 року в сумі 20816,44 грн., з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за період ІІІ квартал 2014 року в сумі 2926,38 грн., з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти за період ІІІ квартал 2014 року в сумі 19090,48грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року апеляційна скарга Товариства задоволена, постанова суду першої інстанції скасована, прийнято нову постанову, якою у задоволені позову податкового органу відмовлено, оскільки відповідач звільняється від виконання своїх обов'язків щодо сплати податкового боргу орендної плати за землю, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати у розмірі 41632,87 грн. задоволенню не підлягають.
У жовтні 2016 року позивач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Податковий орган посилається на те, що на сьогодні не розроблено порядок застосування вказаних у статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» податкових пільг, не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України, а також те, що територія Олександрівського району з 14 квітня 2014 року по теперішній час знаходиться під контролем української влади.
Також позивачем надано заяву про заміну сторони у справі, в якої податковий орган просить Суд замінити позивача у справі - Добропільську об'єднану державну податкову інспекцію, оскільки її функції щодо стягнення податкового боргу з платників податків перейшли до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області. Вказана заява задоволена Судом.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Сервисы для юристов