Поділ боргів подружжя: аналіз практики Верховного Суд

Поділ майна та боргів подружжя є одним із найскладніших та найпоширеніших питань, що виникають під час розірвання шлюбу або під час шлюбно-сімейних відносин. За загальним правилом, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Це означає, що кожен із подружжя має рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном. Аналогічний принцип застосовується і до боргів.

Питання поділу боргів подружжя є складним та неоднозначним. За загальним правилом, боргові зобов’язання, що виникли в інтересах сім’ї, також є спільними. Проте на практиці виникає багато спірних ситуацій, пов’язаних із визначенням того, чи був укладений одним із подружжя договір саме в інтересах сім’ї, чи було одержане за договором майно використано на її потреби. Існує невизначеність щодо того, які саме боргові зобов’язання підлягають поділу, як заявити своє право вимоги та в який момент це краще зробити – під час поділу майна чи окремим позовом. Саме тому критично важливим є аналіз актуальної судової практики, зокрема рішень Верховного Суду, яка допомагає з’ясувати ключові фактори, що впливають на вирішення таких спорів, та сформулювати єдині підходи до їхнього розв’язання, забезпечуючи захист прав та інтересів кожного з подружжя.

Підтвердження спільності боргу через укладення договору в інтересах сім’ї

Справа №758/5172/20 (постанова Верховного Суду від 15 травня 2024 року)

Ключові обставини справи

Сторони перебували у шлюбі з 2003 року, мають неповнолітню дитину. Шлюб розірвано у 2019 році. Під час шлюбу сторони набули автомобіль та земельну ділянку. У 2017 році дружина уклала кредитний договір з АТ “Ощадбанк” на суму 550 000 грн на споживчі цілі за письмової згоди чоловіка, який також свідчив, що договір укладено в інтересах сім’ї. На забезпечення кредиту було укладено договір іпотеки, предметом якого виступила земельна ділянка, придбана під час шлюбу. Позивачка стверджувала, що кредитні кошти були витрачені на потреби сім’ї, тоді як відповідач заперечував цей факт. Позивачка не надала доказів витрачання кредитних коштів на потреби сім’ї, а також доказів придбання будь-якого майна на ці кошти.

Висновки Верховного Суду

Якщо одним із подружжя укладений договір в інтересах сім’ї, то цивільні права та обов’язки за цим договором виникають в обох із подружжя. Правовий режим спільної сумісної власності подружжя передбачає нероздільність зобов’язань подружжя, що свідчить про їх солідарний характер. Для визнання боргових зобов’язань спільними, потрібно з’ясувати, чи укладено договір в інтересах сім’ї та чи використано одержане за договором в інтересах сім’ї. Оскільки договір було укладено на споживчі цілі, а позивачка не довела, що кошти були витрачені в інтересах сім’ї, відсутні підстави для визнання боргових зобов’язань спільними.

Справа №638/15236/19 (постанова Верховного Суду від 13 лютого 2024 року)

Ключові обставини справи

Сторони перебували у шлюбі з 2003 року, шлюб розірвано у 2014 році. Під час шлюбу було збудовано житловий будинок, право власності на який було визнано за чоловіком у судовому порядку. У 2015 році колишнє подружжя уклало договір про поділ майна. Під час шлюбу чоловік уклав два кредитні договори з АТ “Райффайзен Банк Аваль” (у 2007 році), заборгованість за якими була відсутня станом на 2019 рік. Після розірвання шлюбу, але до моменту поділу майна, дружина самостійно погасила заборгованість за цими кредитними договорами, що підтверджується довідками банку. Позивачка звернулась до суду з вимогою стягнути з колишнього чоловіка половину сплачених нею коштів за кредитними договорами.