Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 11 по 17 грудня 2021 року

Судді Великої палати чи то принципово ігноруючи Закони та здоровий глузд, чи то відчуваючи особисту ворожість до них, продовжують гвалтувати правову визначеність та права громадян. В цьому огляді Велика палата ліквідувала право власності в Україні, визначила в черговий раз юрисдикцію спорів у виконавчому провадженні, встановила витрати на правову допомогу при адміноскарженні ППР, змінили позицію щодо спадкоємців у корпоративних спорах, вибірково підійшли до питань добросовісного набувача, зробили висновок щодо перерахунку за спожитий газ, та переукладання договору оренд землі.

Також в огляд включена практика ВС-КАС за жовтень, рішення стосовно незаконності відсторонення невакцинованих, стягнення з банку, що перебуває у процедурі ліквідації та окрема думка щодо необхідності стягнення депозитів з власників банку й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС про відсутність права власності в Україні, як інституту, а наявність виключно права володіння та можливості витребування на користь держави всіх проданих земель без застосування позовної давності

Справа № 359/3373/16-ц

Це ще одне дембельське рішення Данішевської. Фактично Велика палата анулювала інститут права власності. За допомогою висновків у цій постанові, прокурор має можливість витребувати будь-яке нерухоме майно, що на думку суду незаконно видуло з власності держави.

Велика палата зазначила, що особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

64. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

65. З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

66. Отже, особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні.

Постанова ВП-ВС про юрисдикцію спору щодо оскарження рішення начальника ДВС