Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 02 по 15 березня 2024 року

Велика палата щоденно та неспинно доводить помилковість свого створення та існування, та об'єктивну й фізичну неспроможність приймати виважені рішення у такому складі. Все що можна, це легалізувати чиїсь ідеї, яки часто дуже далекі від Закону та права, що призводить надалі до зміни цих ідей, що звуться правові позиції, на інші ідеї, що будуть відповідати досить вузькому та конкретному моменту у часі.

До огляду увійшла позиція щодо кваліфікації злочину пов'язаного з порушенням законів та звичаїв неоголошеної війни, практика ВС-КАС, ОП ВС-КЦС, ВС-ККС, Суду справедливості ЄС, зведений огляд рішень ЄСПЛ та дуже важлива постанова ВС-КЦС у стягненні з Приватбанку заблокованих та привласнених коштів й багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо правильної кваліфікації злочинів та помилковості додаткової кваліфікації у разі звинувачення в порушенні законів та звичаїв війни

Справа № 415/2182/20

Справа дуже цікава в частині правильної кваліфікацій злочину, а також самої процедури спеціального судового провадження та перегляду рішення.

Суд зазначив:

140. Діяння, визначені у статті 437 КК, здатні вчиняти особи, які в силу службових повноважень або фактичного суспільного становища спроможні здійснювати ефективний контроль за політичними чи воєнними діями або керувати ними та/або істотно впливати на політичні, військові, економічні, фінансові, інформаційні та інші процеси у власній державі чи за її межами, та/або керувати конкретними напрямами політичних або воєнних дій.

141. Планування, підготовка, розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, та ведення агресивної війни чи агресивних воєнних дій вимагає наявності у суб'єктів або відповідних повноважень, ресурсів у сферах міжнародних відносин, внутрішньої політики, оборони, промисловості, економіки, фінансів, або такого суспільного становища, яке дозволяє їм впливати на прийняття відповідних рішень уповноваженими особами. Вони можуть, зокрема, але не виключно: окреслювати загальний курс розвитку держави, реалізовувати його; представляти державу в міжнародних відносинах; впливати на її нормотворчу діяльність; формувати державну політику; формувати національну ідеологію та забезпечувати її впровадження у життя через масовий вплив на суспільну думку; затверджувати склад і керувати збройними силами, підпорядкованими державі, а також незаконними воєнізованими чи збройними формуваннями; визначати стратегічні завдання для економіки та промисловості (у тому числі спрямовані на обслуговування ними військових цілей); забезпечувати фінансування воєнних заходів; керувати матеріально-технічним забезпеченням впровадження цих заходів.

142. До осіб з відповідними можливостями можуть належати, наприклад: глави держав та урядів; члени парламенту; лідери політичних партій; дипломати; керівники спецслужб; командири збройних сил, підпорядкованих державі, а також незаконних воєнізованих чи збройних формувань; інші особи, які фактично діють як військові командири; керівники органів виконавчої влади, які здійснюють функції з вироблення та реалізації державної політики і нормативно-правового регулювання у сфері діяльності збройних формувань і обігу зброї; керівники, правовий статус яких не охоплюється поняттям військового командира і які здійснюють владу або контроль щодо осіб, які беруть участь в агресивній війні чи агресивних воєнних діях; інші особи, які хоча й не займають формальних посад, проте здатні реально впливати на військово-політичні процеси, пов'язані з плануванням, підготовкою, розв'язуванням агресивної війни чи воєнного конфлікту та веденням агресивної війни або агресивних воєнних дій.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз'яснення: