- Чому однакова IP-адреса ФОП цікавить податкову
- Справа Верховного суду від 12 грудня 2025 року: ключові висновки
- Аргументи податкової
- Чому Верховний суд став на бік платника
- Інші рішення 2025–2026 років: тенденція набирає обертів
- Як зменшити ризики, коли у ФОП спільна IP-адреса
- Висновки
Чому однакова IP-адреса ФОП цікавить податкову
Питання може здатися дивним: яке діло податковій до того, з яких пристроїв чи мереж підприємці заходять у власні кабінети? Виявляється, діло є, і доволі давнє.
Ще наказом Мінфіну від 02.06.2015 №524 затверджено перелік ризиків, за якими податківці відбирають платників для документальних планових перевірок. Серед критеріїв незначного ступеня ризику для юридичних осіб є і такий: IP-адреса або електронна адреса для листування з контролюючими органами використовується більш ніж сімома платниками з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.
Простіше кажучи, якщо одна IP-адреса «обслуговує» сімох і більше платників із серйозними оборотами, ця обставина потрапляє у поле зору ДПС автоматично. Це не вигадка інспектора, а зафіксований у нормативному акті критерій.
Сьогодні поріг у сім платників на практиці виглядає радше орієнтиром, ніж жорсткою межею. Податкова придивляється і до меншої кількості – особливо коли в інформаційно-аналітичних системах ДПС виникають додаткові сигнали ризику.
Справа Верховного суду від 12 грудня 2025 року: ключові висновки
Найсвіжіше і дуже показове рішення – постанова ВС від 12.12.2025 у справі №600/1052/20-а. Тут суд оцінював аргументи податкової, яка звинуватила бізнес у заниженні доходу через «дроблення».
Історія тривала з 2016 року. Тоді 1 ТОВ та 17 ФОП підписали заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів – без цього раніше не можна було подавати звітність через електронний кабінет (договір, до речі, скасували у 2020 році). Усі заяви подали з однієї IP-адреси, з однаковими e-mail для листування.
Податкова дослідила схему й зробила такий висновок: на думку інспекторів, ФОП-и торгували товаром, який реально належав ТОВ. Тобто товариство ніби продавало через підконтрольних підприємців і таким чином занижувало власний дохід – не доплачувало податок на прибуток і ПДВ. Сума виявилася суттєвою, тож справа не обмежилася адміністративною перевіркою – відкрили кримінальне провадження за ухилення від сплати податків.
Аргументи податкової
У суді інспектори наполягали на трьох тезах:
- звітність ТОВ та 17 ФОП подавалася з однієї IP-адреси;
- заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів теж надходили з однієї адреси, при цьому e-mail для листування був e-mail головного бухгалтера ТОВ;
- сукупність цих фактів, на думку ДПС, підтверджує прямий зв’язок між товариством і підприємцями, а отже усі продажі ФОП мали бути у виторзі ТОВ.
Логіка для перевіряючих здавалася самодостатньою. Однак для суду цього виявилося замало.
Чому Верховний суд став на бік платника
ВС нагадав очевидну, але часто забувану річ: IP-адреса сама собою не доводить і не спростовує пов’язаність. Щоб довести «дроблення», потрібні первинні документи, розрахунки, звірки, деталізації – і все це має бути зафіксовано в акті перевірки.
У цій справі акт виявився «порожнім» у частині конкретики. Податківці не зробили домашню роботу: навели сам факт спільної IP-адреси, але не підкріпили його жодними додатковими доказами. Як наслідок – програш у Верховному суді.