Війна продовжується, і наші Захисники гинуть. Якби не важко про це говорити це є, та кінця цьому не видно. Як держава, так і органи місцевого самоврядування, якісно чи не дуже, але намагаються опікуватися сім’ями загиблих.
В більшості територіальних громад України діють програми «Турбота» чи інші подібні до них, які забезпечують право сімей загиблих на отримання одноразової грошової допомоги від органу місцевої влади. Наприклад, в Обухівській міській територіальній громаді діє Комплексна програма «Турбота» на 2021-2025 роки. Цікавим є та обставина, що ця програма (за ініціативою місцевих депутатів) має тенденцію постійно змінюватися і не завжди в Сторону покращення (для сімей загиблих).
Надаючи правову допомогу авторка цієї публікації мала звернення цивільної дружини загиблого військовослужбовця. Сім’я прожила разом протягом 20 років і вважала для себе (як і багато інших українських сімей) абсолютно не принциповим питання «узаконення шлюбу». Після загибелі чоловіка дружина вирішила отримати відповідну допомогу та спрямувати її в благодійних цілях, втім отримала відмову від суб’єкта владних повноважень з посиланням на відсутність шлюбних відносин.
Важливим є те, що жінка звернулася до суду з метою встановлення факту сімейних відносин та має відповідне судове рішення. Тому, спробуємо розібратися чи має право цивільна дружина на відповідну виплату.
Спробуємо надати відповіді на питання:
- Чи є членом сім’ї особа з якою померлий проживав однією сім’єю без укладання шлюбу?
- Чи може отримати особа з якою померлий проживав однією сім’єю без укладання шлюбу матеріальну допомогу згідно з Комплексною програмою «Турбота» (наприклад, Обухівської міської територіальної громади на 2021-2025 роки)?
Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Згідно з ч. 2 ст. 9 СК України особи, які проживають однією сім'єю, мають сімейні (родинні) відносини.
Чинне законодавство України визначає коло членів сім’ї наступним чином:
- Відповідно до ч. 2 ст. 64 Житлового Кодексу України до членів сім'ї особи належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Аналогічне визначення міститься в ч. 4 ст. 156 ЖК України;
- Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти є членами сім’ї особи;
- Відповідно до п. б ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» членами сім’ї є будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із особою (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
- Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України близькі родичі та члени сім’ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Згідно з абз. 5 п. 6 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") від 03.06.1999 р. у справі №1-8/99 членами сім’ї військовослужбовця є зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 31.03.2020 р. у справі №205/4245/17 законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» коли національне законодавство припускає неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків особи національні органи зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Блог