Головна Блог Аналітична стаття Статті Матеріальна допомога органу місцевого самоврядування внаслідок загибелі «цивільного чоловіка» - особливості виплати

Матеріальна допомога органу місцевого самоврядування внаслідок загибелі «цивільного чоловіка» - особливості виплати

12.04.2024
Переглядів : 1043

Війна продовжується, і наші Захисники гинуть. Якби не важко про це говорити це є, та кінця цьому не видно. Як держава, так і органи місцевого самоврядування, якісно чи не дуже, але намагаються опікуватися сім’ями загиблих.

В більшості територіальних громад України діють програми «Турбота» чи інші подібні до них, які забезпечують право сімей загиблих на отримання одноразової грошової допомоги від органу місцевої влади. Наприклад, в Обухівській міській територіальній громаді діє Комплексна програма «Турбота» на 2021-2025 роки. Цікавим є та обставина, що ця програма (за ініціативою місцевих депутатів) має тенденцію постійно змінюватися і не завжди в Сторону покращення (для сімей загиблих).

Надаючи правову допомогу авторка цієї публікації мала звернення цивільної дружини загиблого військовослужбовця. Сім’я прожила разом протягом 20 років і вважала для себе (як і багато інших українських сімей) абсолютно не принциповим питання «узаконення шлюбу». Після загибелі чоловіка дружина вирішила отримати відповідну допомогу та спрямувати її в благодійних цілях, втім отримала відмову від суб’єкта владних повноважень з посиланням на відсутність шлюбних відносин.

Важливим є те, що жінка звернулася до суду з метою встановлення факту сімейних відносин та має відповідне судове рішення. Тому, спробуємо розібратися чи має право цивільна дружина на відповідну виплату.

Спробуємо надати відповіді на питання:

  1. Чи є членом сім’ї особа з якою померлий проживав однією сім’єю без укладання шлюбу?
  2. Чи може отримати особа з якою померлий проживав однією сім’єю без укладання шлюбу матеріальну допомогу згідно з Комплексною програмою «Турбота» (наприклад, Обухівської міської територіальної громади на 2021-2025 роки)?

Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Згідно з ч. 2 ст. 9 СК України особи, які проживають однією сім'єю, мають сімейні (родинні) відносини.

Чинне законодавство України визначає коло членів сім’ї наступним чином:

  • Відповідно до ч. 2 ст. 64 Житлового Кодексу України до членів сім'ї особи належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Аналогічне визначення міститься в ч. 4 ст. 156 ЖК України;
  • Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти є членами сім’ї особи;
  • Відповідно до п. б ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» членами сім’ї є будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із особою (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
  • Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України близькі родичі та члени сім’ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Згідно з абз. 5 п. 6 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") від 03.06.1999 р. у справі №1-8/99 членами сім’ї військовослужбовця є зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 31.03.2020 р. у справі №205/4245/17 законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» коли національне законодавство припускає неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків особи національні органи зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст