Суддя Артем Щербіна: Крадіжка: «сито» кваліфікації

Як показує офіційна судова статистика, злочини проти власності завжди на першому місці серед усіх видів злочинів, справи щодо яких надходять до суду, а динаміка за останні три роки демонструє їх негативне збільшення, пише sud.ua

В українській доктрині кримінального права, як і в більшості кримінальних доктрин сучасного світу, фундамент інституту «кваліфікації злочинів» будується на характері та ступені суспільної небезпеки, якому піддається або може піддаватися об’єкт кримінально-правової охорони. Інститут «кваліфікації злочинів» нерозривно пов’язаний з інститутом «класифікації злочинів», оскільки чим більш специфічній характер та вище ступінь суспільної небезпеки, тим тяжче класифікація складу злочину, тим суворіше вид і розмір покарання за нього.

Тобто одразу можна зробити очевидний висновок, що склад злочину, об’єктивна сторона якого містить ознаки, що характеризують суспільно небезпечне діяння підвищеною небезпекою у порівнянні з «типовою» небезпекою, слід вважати кваліфікованим складом злочину.

Водночас певна недосконалість окремих диспозиції Кримінального кодексу України (надалі — КК України) дозволяє на сьогоднішній день суб’єктам злочину легально уникати адекватної відповідальності за вчинені дії, а отже, порушуються не тільки загальні засади призначення покарання (так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання, зокрема враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного), а й не повністю виконується мета кримінального покарання — виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Щоб зрозуміти, про що саме йде мова, давайте розглянемо для прикладу декілька схожих ситуацій, які сталися у 2019 році, не вдаючись до зайвої деталізації щодо обставин подій та конкретних дій злочинців.

Читайте статтю: Кожен п’ятий. Як в Україні карають за економічні злочини та що з цим робити?

Ситуація №1. Особа К. в обідній період доби, перебуваючи на стоянці біля лікарні, усвідомлюючи, що за її діями ніхто не спостерігає, із застосуванням спеціального обладнання з функцією примусового сканування, шляхом деактивації сигналізації та відкриття центрального замка автомобіля, який перебував на стоянці, безперешкодно, таємно викрала з салону автомобіля шкіряну сумку, в якій знаходилися: наручний годинник вартістю 27 000 грн, особисті документи та два ланцюжки із золота загальною масою 5 г, які належали Особі А. Після чого Особа К. з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши Особі А. майнову шкоду на суму 27 000 грн. Слідчому надані лише документи на підтвердження вартості викраденого годинника, документи щодо вартості та розміру іншого викраденого майна в Особи А. відсутні, оскільки вона не вважала за потрібне їх зберігати.

Як наслідок, досудове розслідування проводиться у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, злочин за видами та розміром покарань, передбачених у санкції відповідної частини статті, належить до злочинів середньої тяжкості з найсуворішим покаранням у виді позбавлення волі на строк до 2 років.

Ситуація №2. Особа П. та Особа Р. у нічну пору доби, за попередньою змовою між собою, з салону автомобіля, який був припаркований біля під’їзду будинку, шляхом злому центрального замка вказаного автомобіля, таємно викрали автомагнітолу вартістю 1500 грн, яка належала Особі Б. Після чого Особа П. та Особа Р. з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши Особі Б. майнову шкоду на суму 1500 грн. Документи про вартість автомагнітоли Особою Б. надані слідчому.

Як наслідок, досудове розслідування проводиться у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, злочин за видами та розміром покарань, передбачених у санкції відповідної частини статті, належить до злочинів середньої тяжкості. У цьому випадку найсуворішим видом покарання є позбавлення волі на строк до 5 років.

Ситуація №3. Особа Н. у денний період доби, перебуваючи на автомобільні заправці, усвідомлюючи, що за її діями ніхто не спостерігає, через незачинені двері автомобіля, який був припаркований біля колонки з пальним, шляхом вільного доступу таємно викрала з салону автомобіля шкіряну сумку, в якій знаходилися грошові кошти в іноземній валюті у розмірі 50 000 доларів США, які належали Особі В. Після чого Особа Н. з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши Особі В. майнову шкоду на суму, що на день вчинення злочину становила 789 000 грн за офіційним курсом НБУ. Документи про зняття коштів з депозитного рахунку у день вчинення злочину Особою В. надані слідчому.