Карантин як форс-мажорна обставина - алгоритм дій

Сьогодні світ змушений жити в умовах протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Держави запроваджують тимчасові обмежувальні заходи, які впливають на звичну життєдіяльність людей. Заборони чи обмеження певних видів діяльності також завдають значного удару суб’єктам підприємницької діяльності.

Втрачаються прибутки, «горять» строки, простоює виробництво і т.д. Яким чином можливо мінімізувати втрати, понесені внаслідок невиконання умов договору та випадки звільнення від відповідальності за їх невиконання і є предметом розгляду у даній статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. №530-IX до переліку форс-мажорних обставин, визначених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – «Закон про ТПП») було включено карантин.

Враховуючи дані зміни доцільним є розібратися, яким чином і у яких випадках сторони зобов’язання звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків в умовах карантину.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону про ТПП, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Перелік таких обставин не є вичерпним.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 р. №211 з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України встановлено карантин та було заборонено: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

02 квітня 2020 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №215 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211» (далі – «Постанова №215»), якою продовжено карантин на всій території України до 24 квітня 2020 р. та розширено перелік заборон, зокрема: проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування; роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення (з вказаними винятками); регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі (з вказаними винятками) тощо.

Очевидно, що вказані у Постанові №215 заборони негативно впливають на ведення особами бізнесу, який пов’язаний із забороненими на час карантину видами діяльності. Наприклад, за умовами укладеного ще до карантину договору постачальник має поставити відповідний товар замовнику, який знаходиться у ТРЦ або орендарем винаймається приміщення для фітнес-центру, який не працює в умовах карантину і т.д. Що ж робити у такому випадку?

ТЕМА: ДФС: Относительно форс-мажорных обстоятельств (письмо от 20.07.2017 г. N 19075/7/99-99-12-02-01-17)

Алгоритм дій

Згідно ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.