Карантин як форс-мажор: особливості визнання

Щогодини кількість новин про коронавірусну інфекцію (COVID-19, SARS-CoV-2) у глобальному масштабі зростає ще швидше, ніж поширюється сам вірус. Кожен із нас останнім часом вже звик починати та закінчувати свій день запитом про події, пов’язані із пандемією. Адже це явище без перебільшення стосується всіх.

У сфері бізнесу коронавірус сьогодні також у топі обговорень. Особливої активності цій темі надало прийняття Урядом постанови № 211 про ведення карантину на загальнонаціональному рівні з 12 березня 2020 року. Наразі маховик обмежувальних заходів все більше набирає обертів: постановою КМУ № 215 з 17 березня заборонені масові заходи за участю більше 10 осіб; заборонена робота суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення; з 12:00 18 березня під забороною авіа, залізничне, та автобусне приміське міжміське і міжобласне перевезення пасажирів…

Очевидно, що внаслідок таких обмежень бізнес несе колосальні втрати: необхідність сплати орендної плати за торгові площі, куди найближчим часом не прийде жоден покупець; обов’язок прийняти замовлені раніше продукти харчування, з яких не будуть приготовлені страви, бо у ресторані не буде відвідувачів; збитки через простій транспорту або перевезення меншої у рази кількості пасажирів...

Тому це, в свою чергу, викликало нову хвилю обговорень, експертних думок та офіційних заяв державних органів з приводу доцільності та обґрунтованості віднесення коронавірусу, запровадженого у зв’язку із ним карантину чи принаймні рішень органів державної влади та місцевого самоврядування з цього приводу до форс-мажорних обставин. Чи є названі обставини непереборною силою та за яких умов, розбиратимемося у цьому матеріалі.

Згадайте новину: ТПП представляє: які найпоширеніші звернення за довідками у зв’язку з форс-мажором

Чи є форс-мажор?

Одразу ж обумовимо, що терміни «форс-мажорні обставини», «форс-мажор», «обставини непереборної сили», які містяться в законодавстві України, мають однакове значення. Тому надалі вживатимемо їх як синоніми.

Визначення форс-мажору закріплене в цілій низці нормативно-правових актів. Однак оскільки лише торгово-промислові палати України (ТПП) віднесені законодавством України до органів, наділених повноваженнями засвідчувати форс-мажор, то логічно буде застосовувати визначення форс-мажору, яким керуватиметься ТПП при його засвідченні.

Отож, відповідно до ч.2 ст.141 Закону про ТПП (Закон України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні») та п.3.1 Регламенту ТПП (Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджений Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), зі змінами та доповненнями, внесеними рішеннями Президії ТПП України від 26.04.2016 № 11(6), 28.09.2016 № 15(13), 23.02.2017 № 20(1), 24.05.2017 № 23(5), 16.07.2018 № 36(4)) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Далі у вказаній нормі наведений невичерпний перелік форс-мажорних обставин, серед яких найбільш «підходящими» донедавна були тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія…

Очевидно, що коронавірусна інфекція (COVID-19, SARS-CoV-2) є надзвичайною обставиною, оскільки носить винятковий загальнонаціональний характер і знаходиться поза межами впливу сторін договору. В той же час, ця пандемія та обмеження, запроваджені у зв’язку із нею органами державної влади та місцевого самоврядування, є і невідворотною (непереборною) обставиною, оскільки мають неминучий характер, зумовлений зовнішніми факторами.