Главная Блог Аналитические статьи Статьи Функції потерпілого та його представника у кримінальному провадженні

Функції потерпілого та його представника у кримінальному провадженні

Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України) не відносить у повній мірі потерпілого та його представника до сторони кримінального провадження.

Пануючою у сучасній доктрині є думка відносно здійснення потерпілим функції обвинувачення. Однак, науковцями обґрунтовуються й інші позиції. Наголошується на тому, що як у п. 25 ч. 1 ст. 3, так і в главі 3 КПК України, потерпілого, його представника не віднесено до сторони обвинувачення, і потерпілий є окремим учасником кримінального провадження [3, с. 29; 4, с. 89; 5, с. 127].

Читайте статтю: Потерпілий в кримінальному провадженні: сторона чи ні?

П. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України визначає, що сторонами кримінального провадження є - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Щодо розуміння змісту даного положення думки також розходяться. З одного боку, існує позиція, відповідно до якої фактично ігнорується застереження в частині того, що потерпілий, його представник відносяться до сторони обвинувачення саме у випадках, встановлених КПК України, і прямо відносять потерпілого, його представника до сторони обвинувачення [6, с. 14]. З іншого боку, стверджується, що такий «випадок, встановлений КПК України» - це згода потерпілого у судовому розгляді підтримувати обвинувачення у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення (ч.ч. 2, 4 ст. 340 КПК України) [3, с. 29].

У п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України вказується, що до учасників кримінального провадження відносяться сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник…, тим самим не відносячи потерпілого, його представника до сторони кримінального провадження.

Передусім, з огляду на те, що кримінальне провадження складається із досудового розслідування та судового провадження, вважаємо за необхідне погодитись з наступним. Враховуючи момент початку реалізації функції обвинувачення, потерпілий та його представник не можуть реалізовувати права сторони у досудовому розслідуванні [2, с. 234].

Відтак, важливо з’ясувати чи можна відносити потерпілого та його представника до сторони обвинувачення у судовому провадженні.

Визначаючи чи є потерпілий та його представник стороною обвинувачення у судовому провадженні, потрібно проаналізувати окремі права потерпілого і його представника у світлі прав та обов’язків інших учасників судового провадження, що надані стороні обвинувачення.

Користуйтеся консультацією: Потерпілий як примара кримінального провадження

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. В контексті даної статті постає питання – чи можуть потерпілий, його представник подавати зазначене клопотання? Так, протягом кримінального провадження потерпілий як і, відповідно, його представник, мають право заявляти клопотання (п. 4 ч. 1 ст. 56 КПК України). Однак, підтримуючи позицію відносно того, що потерпілий, його представник є стороною обвинувачення лише у випадку його згоди у судовому розгляді підтримувати обвинувачення у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення, то наявною є неможливість заявляти клопотання про обрання, скасування або зміну запобіжного заходу в суді під час судового розгляду потерпілим, його представником.

В свою чергу, в обґрунтування тлумачення вищевказаної позиції доцільно проаналізувати ч. 1 ст. 332 КПК України. У відповідності до даного положення, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Очевидним є те, що викладеною нормою КПК України не відносить потерпілого до сторони обвинувачення у судовому провадженні. Однак, прямо передбачає право потерпілого заявити відповідне клопотання.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст