Фінансовий ринок виражає специфічну сферу грошово-інвестиційних відносин, що виникають у процесі руху фінансових ресурсів між державою, юридичними та фізичними особами за допомогою спеціалізованих фінансових інститутів. Об’єктами відносин на фінансовому ринку є: цінні папери, фінансові послуги і грошово-кредитні ресурси.
Відзначимо, що вітчизняний кредитний ринок в основному сформувався з розвитком банківської системи в Україні. Ринок цінних паперів пов’язаний з появою і діяльністю фондових бірж в Україні та з борговою політикою Міністерства фінансів України. Процеси на валютному ринку обумовлюються, значною мірою, регулюванням Національного Банку України (НБУ). Страховий ринок є найбільш децентралізований та пов’язаний з діяльністю значної кількості дрібних, середніх та крупних страхових компаній. Ринок дорогоцінних металів і каміння є локальним, а основними його суб’єктами виступають банківські установи. Незначні обсяги фінансового ринку займають й інші фінансові послуги (лізингові, ломбардні, лотерейні тощо).
Домінуючу роль на фінансовому ринку України відіграє банківська система (співвідношення активів банківських і небанківських фінансових установ в Україні складає приблизно 90-93% проти 7-10% на користь банків). Але періодичні кризи в Україні приводять до неможливості зберегти і примножити свої заощадження, як в банківському секторі, так і в інших сегментах фінансового ринку
За 25 років формування української державності, фінансовий ринок пройшов складний і неоднозначний шлях свого розвитку. Це пояснюється тим, що успішно функціонувати фінансовий ринок може лише в умовах ринкової економіки, коли переважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу, а також при активному залученні коштів населення. Тому державні і монопольні фінансові установи на початку 1990-х років пройшли шляхом приватизації та демонополізації.
Вспомните новость: Почти половина ВВП Украины скрывается в тени
Сучасна світова економіка на відміну від вітчизняної стабільно зростає (щорічно приблизно на 3 %), а її пожвавлення і розвиток все менше реагує на швидку девальвацію валют, тому що залежить все більше від інших чинників. Так, Японія за останні 5 років провела 40 %-ву девальвацію своєї національної валюти (йена), а економічне зростання експорту відбулось для такої високотехнологічної та конкурентоспроможної економіки лише на 1-2 %. Інші східноазійські країни-«тигри» – Китай, Південна Корея, Тайвань, Сінгапур суттєво зміцнили свої ринки експорту, завдяки вдалому зосередженню у певних нішах світової економіки, налагодженню системи створення цінностей, їх розвитку, формуванню стратегічних відносин з клієнтами, що оптимально поєднують в собі: ціни, якість, логістику, зручність, сервіс, смакові й дизайнерські уподобання для різних клієнтів по всьому світі. Ціна на продукцію – це важлива складова щодо конкурентоздатності, але комплексність, націленість на нішу де можна бути лідером і стратегічна зосередженість на розумінні сучасного дефрагментованого світового суспільства дає успіх та суттєві кошти на світових ринках товарів і послуг для інноваційно орієнтованих та креативних компаній. Тому, на наш погляд, вітчизняний фінансовий ринок, в першу чергу, має обслуговувати реальний сектор економіки, найбільш конкурентоздатні та стратегічно орієнтовані компанії, що націлені на створення в Україні нових цінностей і «точок зростання», які зосереджені на інновації та суттєве розуміння власних клієнтів при експорті. Важливим для відродження економіки України та появи «точок зростання» є і можливість щодо кооперації з іноземними провідними виробниками та інвесторами. Тільки тоді вітчизняна економіка може вийти із спіралі падіння, криз та депресивного стану промисловості, щоб перейти до стабільності, системного росту і заможності. При цьому фінансовий ринок, з його фокусуванням на розвиток приватних, інноваційно орієнтованих і креативних компаній тоді матиме «здорову» основу та широкий спектр інструментів для їх забезпечення. Але для цього має бути стратегічно виважена і скоординована політика НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг та інших державних органів щодо поступової націленості на відхід від їх ролі «головного гравця» на фінансових ринках, на створення сприятливих умов для бізнес-структур фінансового сектору і формування оптимальної (європейської) інфраструктури фінансового ринку України.
Згадайте новину: Україна через два-три роки може досягти зростання економіки на 7% у рік - Міклош
Станом на 1-ше півріччя 2016 р. перезавантаження економіки України не відбувається, чітко означеного курсу реформ і стратегії лібералізації умов для ведення бізнесу не спостерігається, при цьому закріплюється чиновницьке свавілля й некомпетентність; домінує олігархічна обмеженість і недолугість в промисловій політиці; проявляється хаотичність керування в сфері курсоутворення та державних фінансах; не вирішуються питання захищеності міноритарних інвесторів на ринку корпоративних пайових та боргових цінних паперів. Тому існуючі умови суттєво впливають: і на неможливість економічного зростання, і на низький рівень інвестування, і на депресивний стан фінансового ринку, і на недовіру до банківської системи, і на заможність громадян України в цілому (табл. 2).
Згадайте новину: Замміністра економіки Ковалив: экономика Украины будет расти ближайшие три года
Співвідношення ринкової капіталізації до ВВП в Україні суттєво занижено по відношенню до інших країн світу. Крім спекулятивного сплеску у 2007-2009 рр., вітчизняна ринкова капіталізація стабільно на низькому рівні – 5-22 % до ВВП, що свідчить про слабкий і нерозвинений ринок цінних паперів в Україні. При цьому розвинені країни світу мають ринкову капіталізацію на рівні 100-150 % до ВВП, а країни, що розвиваються та з формуючимся ринком – на рівні 50-90 % до ВВП.
Активи вітчизняних страхових організацій на рівні 4-6 % до ВВП також показують, що нагромадження та реінвестування в цьому сегменті ринку не відбуваються та не корелюють з іншими світовими прикладами, коли страхові активи в більшості розвинених країн та країнах, що розвиваються досягають 80-120 % від ВВП.
Найбільш нерозвиненим сегментом фінансового ринку України – є недержавні пенсійні фонди, які взагалі становлять 0,5-1 % від ВВП. Відзначимо, що в світі вони відіграють важливу роль на міжнародних ринках капіталу, формують довгострокові інвестиції, в більшості випадків їх діяльність згладжує фінансові аномалії, кризи і тимчасові нестабільності. Активи під управлінням 300 найбільших пенсійних фондів світу складають понад 15 трлн. дол. США. У регіональному розрізі лідирує Північна Америка: її частка за активами досягає 41,4 %, при цьому на США припадає 126 фондів. Далі йде Європа (29,5 %) і Азіатсько-Тихоокеанський регіон (24,7 %). Співвідношення активів пенсійних фондів до ВВП (ключовий показник їх активності) в середньому по Організації економічного співробітництва (ОЕСР) становить 84,2 %, але значна кількість країн з формуючимся ринком має нижчі показники на рівні 10-30 %.
Перспективи розвитку фінансового ринку України, незважаючи на її існуючий, пригнічений стан, на наш погляд, все ж таки існують. На думку автора для цього необхідно провести ключові три кластери реформ:
І. Відділення державної політики і політиків від економічних активів, від «заробітку» на активах, від маніпулювання можливостями, відхід від штучних монополій і заборон. Формування інститутів і системи суспільного контролю й аудиту за прозорістю, ефективністю і неупередженістю політичних рішень щодо соціально-економічного розвитку України. Забезпечення єдиних правил і законів для всіх представників суспільства (простих громадян, інвесторів, чиновників, правоохоронців, прокурорів, суддів, міністрів, Голови НБУ, Президента України).
ІІ. Формування довгострокової стратегії соціально-економічного розвитку і макроекономічної стабілізації на основі впровадження інноваційно та експортно орієнтованої промисловості, сприяння інформаційно-програмному розвитку та новим технологіям, націлитись на системне збільшення у ВВП продуктів з більш високою доданою вартістю і науковою складовою. Для цього сформувати пріоритети і стимули для залучення іноземних технологій і вітчизняних передових розробок в українське бізнес-середовище і промисловий сектор. При реалізації даної стратегії необхідно орієнтуватись тільки на результат і досягнуті показники, якщо за якимсь напрямком не допрацьовано – відповідальні особи швидко і без вагань (без політичних криз і торгів) мають змінюватись на більш ефективних, тому що це питання виживання українців в сучасних глобальних умовах. Тільки потужний і конкурентоспроможний реальний сектор економіки посприяє становленню в Україні повноцінному фінансовому ринку.
ІІІ. Реалізація поступової лібералізації фінансового ринку України з впровадженням єдиного, прозорого, доступного майданчику ліквідності – валютної і фондово-товарної біржі. Існуючі локальні торги на 10 фондових біржах дезорієнтують інвесторів на ринку цінних паперів, а суттєва зарегульованість валютного законодавства сприяє тіньовому обороту валюти в Україні, не дає впевненості інвесторам, консолідує заощадження поза офіційним фінансовим ринком України. Також необхідна принципова політика щодо деолігархізації та деофшоризації капіталу і активів в Україні, яка стимулюватиме виплату дивідендів в країні та поступовий перехід на європейські стандарти регулювання вітчизняного фінансового ринку.
Згадайте новину: Реформи економіки: Бальцерович - представник Порошенко в Кабміні знає, що треба робити:)
На наш погляд, зазначені кластери реформ якісно і системно допоможуть поступово вийти з кризи, стабілізувати соціально-економічний стан і з часом сформувати повноцінний і розвинений фінансовий ринок, що надаватиме широкий асортимент інструментів для інвестування і кредитуватиме реальний сектор економіки за європейськими ставками, при цьому тіньовий сектор знизиться в рази.
Висновки
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.