ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВЕ ВРАХУВАННЯ СУДАМИ НИЖЧИХ ІНСТАНЦІЙ ПРАВОВОЇ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЗА НОВИМ ЦПК?

ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВЕ ВРАХУВАННЯ СУДАМИ НИЖЧИХ ІНСТАНЦІЙ ПРАВОВОЇ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЗА НОВИМ ЦПК?

З набуттям чинності нового Цивільного процесуального кодексу України багато хто з фахівців звернув увагу на зникнення положення про обов’язковість застосування правової позиції Верховного Суду.

В попередній редакції ЦПК даній нормі була приділена стаття 360-7, частина першої якої звучала наступним чином: Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Нова редакція ЦПК жодних аналогічних положень не містить.

Хтось з правників став вказувати, що фактично законодавець відступив від принципів «прецедентного права», дехто вказував, що постанову ВС можна використовувати як «аналогію права» у відповідності до ч. 9 ст. 10 ЦПК, а були й таки, які стверджували, що більше суди не братимуть до увагу позицію Верховного Суду, отже таке не передбачене ЦПК.

Насправді, застосування правової позиції дуже корисна річ, та багато хто з адвокатів використовує висновки ВС, незважаючи на те, що трапляються випадки, коли один висновок Верховного Суду суперечить іншому в тотожних правовідносинах.

Але, 03 жовтня 2017 року, як виявилось, Верховною Радою було внесено чергові зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», долучивши до статті 13 вказаного закону частину 6 наступного змісту:

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, фактично нічого не змінилось, тому можна сміливо посилатись на висновки, зазначені у постановах Верховного Суду та наполягати на їх обов’язковому застосуванню судами усіх інстанції та усіх юрисдикцій.