Беручи до уваги міркування добре відомого бізнесмена Ігоря Валерійовича, висловленні в інтерв’ю офіційному виданню про те, що найкращий варіант для України сьогодні, як і п’ять років тому, є оголошення дефолту, очевидно на побутовому рівні варіант особистого банкрутства повинен розглядатися і окремими громадянами. «Я не бачу у дефолті нічого поганого, Греція його оголошувала та жоден острів не втратила», -- зауважує пан Коломойський.
У житті підприємців і громадян, зайнятих у найманій праці, може так трапитись, що рівень місячного доходу буде в десятки разів менший від розміру фінансових зобов’язань перед кредиторами. Ніхто не може бути впевнений у тому, що завтра не виявиться тяжко хворим, що не викрадуть цінності або ж трапиться пожежа. Ми не застраховані від чергового стрибка курсу гривні, котрий вдарить по валютних боржниках.
Як бути в цій ситуації? Чи доцільно продовжувати сплачувати, розуміючи, що життя не вистачить до повного розрахунку?
Як правило, кредитор не розглядає часткове прощення боргу, а запропонована реструктуризація лише відстрочить, а не розв’яже проблему в цілому. Якщо історія знає дефолти окремих держав, фінансову загибель компаній із величезною капіталізацією, то, очевидно, треба розглядати можливість банкрутства окремих фізичних осіб. Дійсно, в цьому немає нічого страшного, а можливо, навіть це єдиний вихід почати все з нуля.
Із 21 жовтня 2019 року набирає чинності Кодекс України з процедур банкрутства, книга четверта якого містить нові для вітчизняної правової площини норми, покликані регулювати процедуру відновлення платоспроможності чи визнання банкрутом фізичної особи. Враховуючи останню гіперінфляцію 2014 року, що спричинила масові невиконання пересічними громадянами валютних кредитних договорів, невирішення питання із безнадійними боржниками у виконавчій службі, зрештою, застарілий спеціальний закон, що регулював банкрутство юридичних осіб, все це стало передумовою і вказувало на потребу у прийнятті нового нормативного акту. До цього часу правники вигадували складні юридичні конструкції, щоб визнати банкрутом громадянина, у тому числі звертались у суд, використовуючи правовий статус підприємця.
Передусім потрібно звернути увагу на те, що ініціювати справу про банкрутство фізичної особи може виключна сама особа шляхом звернення у господарський суд за місцем реєстрації.
Користуйтеся консультацією: ЯК ПОЗБУТИСЯ БОРГІВ - БАНКРУТСТВО ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Кодексом визначено невичерпний перелік підстав, кожна з якої може бути приводом для звернення особи в господарський суд, а саме:
-
Розмір боргів перед одним або декількома кредиторами становить 30 мінімальних зарплат, що на сьогодні 125190 грн. Необов’язково, щоб заборгованість була встановлена судом, достатньо, наприклад, акту звірки;
-
Боржник не виплачує кредит у розмірі більше половини від визначеного договором упродовж двох місяців;
-
Приватним або державним виконавцем винесено постанову про відсутність у фізичної особи майна, яке можна реалізувати;
-
Інші обставини, які вказують на загрозу неплатоспроможності.
Посилання на інші обставини робить перелік умов для початку банкрутства досить розмитим та дає можливість суду діяти зі значним суб’єктивізмом. За подання заяви сплачується судовий збір у розмірі десяти прожиткових мінімумів (19210 грн).
З досвіду розуміємо, що фактичні життєві обставини для прийняття рішення про банкрутство самого себе створюють портрет боржника у двох варіантах:
-
Наявний банківський кредит із простроченням повернення боргу на декілька сотень тисяч доларів США (валютний). У заставі знаходиться нерухоме майно, ринкова вартість якого в декілька разів менша боргу. Інших активів -- автомобілів, квартир, нежитлових приміщень -- у позичальника немає. Додатково виникають інші незабезпечені кредитори та вимагають сплати коштів.
-
Вже у державній виконавчій службі або приватного виконавця перебуває провадження про стягнення із боржника суттєвого за розміром боргу. Судом видано виконавчий документ щодо цього, в той же час кредитор продовжує нараховувати відсотки або в інший спосіб збільшує вимоги, котрі будуть судом додатково визнані у майбутньому. Судовий спір із банком неперспективний. Вчинивши всі примусові дії, реалізувавши з торгів виявлене майно, виконавець має намір повернути виконавчий документ стягувачу. Як наслідок, не знімається питання із реальною заборгованістю, а банком або факторинговою компанією може бути повторно подано на примусове виконання лист. Причому кількість звернень банку до виконавчої служби необмежена, тобто буде безкінечною.
Враховуючи очікувані витрати у вигляді судового збору, авансування витрат арбітражного керуючого та співмірні з боргом вартість послуги адвоката, для таких боржників-фізичних осіб є економічно виправданим ініціювати відносно себе процедуру банкрутства. Нижня межа послуги арбітражного керуючого становитиме у розмірі п’яти прожиткових мінімумів за три місяці (28815 грн). Нова процедура банкрутства фізичної особи виписана детально та відрізняється від попередньої щодо банкрутства юридичних осіб своїми особливостями.
Блог