"Алкогольна ліцензія" на коктейлі: чи це потрібно?

Держрегулювання обігу коктейлів: алкогольний напій чи ні?

Вирішальним критерієм є вміст спирту етилового (понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць), а також віднесення до однієї з товарних позицій 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД (за товарними позиціями 2103 90 30 00, 2106 90 — 8,5 відсотка об’ємних одиниць і більше).

Щодо умісту спирту. Згідно з ДСТУ 3297:95 коктейль (лікеро-горілчаного виробництва) — це напій міцністю від 20 до 40 об. %, з масовою концентрацією екстрактних речовин від 5 до 25 г/100см3, що розбавляється перед вживанням мінеральною водою або плодово-ягідними соками чи безалкогольними напоями, приготований змішуванням готових напоїв або купажуванням окремих напівфабрикатів та інгредієнтів.

Далеко не кожен з популярних сьогодні коктейлів має таку міцність. Якщо згідно з вашою рецептурою міцність коктейлю менша, то це зовсім не означає, що він не вважатиметься алкогольним напоєм. Він просто не вважатиметься коктейлем згідно із зазначеним ДСТУ, а згідно із Законом № 481 — дуже навіть алкогольний (навряд чи міцність хоча б одного сучасного коктейлю з вмістом алкоголю буде 0,5 або менше об. %).

В УКТ ЗЕД є дві відповідні позиції коктейлів:

1. 2206 00 — інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями (а точніше 2206 00 39 00 — інші);
2. 2208 90 69 — інші напої, що містять спирт.

Як правило, більшість коктейлів будуть відноситися саме до другої групи (приготовані на основі горілки, рому, джину, віскі тощо). Виходить, коктейль — це алкогольний напій. Податківці поділяють таку саму думку (консультація в категорії 115.03 БЗ), а значить, під час його продажу потрібно дотримуватися усіх правил, властивих продажу алкогольних напоїв (ліцензування, вимоги до місць зберігання і реалізації тощо).

До речі, суди також розглядають коктейль, що містить алкоголь, як повноцінний алкогольний напій (див. ухвалу ВАСУ від23.07.2008 р. № К-35761/06).

Виробництво чи роздрібна торгівля?

Отже, у разі продажу коктейлів закладу ресторанного господарства потрібна ліцензія. Податківці у згаданій вище консультації (категорія 115.03 БЗ) нагадують тільки про роздрібну ліцензію.

По-перше, Порядком № 833 діяльність закладів ресторанного господарства віднесено до торговельної діяльності (пп. 1 і 3). Виходячи з визначень термінів «роздрібна торгівля» та «ресторанне господарство», наведених у пп. 2.1 та 2.2 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Держкомстату України від 24.10.2005 р. № 327, чітко простежується, що ресторанне господарство включається до роздрібної торгівлі.

По-друге, згідно з п. 23 Правил № 854 забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-­епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.