Аграрні розписки: реалії й перспективи

Світова фінансова криза, яка також в значній мірі зачепила і Україну, спричинила різке зниження рівня ліквідності банків та, як наслідок, значного зниження об’єму кредитування бізнесу. Особливо болісно це відобразилося на можливості середніх та дрібних сільськогосподарських виробників України залучати кошти для вирощування сільськогосподарської продукції. Такі виробники фактично були позбавлені доступу до кредитних ресурсів комерційних банків через недостатність у них ліквідного майна, яке могло бути предметом застави.

З метою вирішення цієї проблеми Верховною Радою України в 2012 році прийнято Закон України «Про аграрні розписки». Цим Законом фактично надано вітчизняним виробникам сільськогосподарської продукції альтернативний інструмент залучення фінансових ресурсів, який отримав назву «аграрні розписки».

Фактично аграрна розписка – це обіцянка виробника постачати сільськогосподарську продукцію або здійснити оплату після реалізації такої продукції у майбутньому взамін отримання фінансових ресурсів вже сьогодні для ведення сільськогосподарської продукції.

Слід зазначити, що аграрна розписка не є українським винаходом. Такий механізм вже успішно працює в Бразилії, де завдяки йому обсяги кредитування аграрного сектору щорічно складають 5 млрд. доларів США, а сільськогосподарські товаровиробники змогли збільшити валове виробництво і урожайність своєї продукції.

Відповідно до ЗУ «Про аграрні розписки» аграрна розписка – це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах.

Аграрні розписки можуть бути товарними або фінансовими. За аграрними товарними розписками виробник зобов’язується здійснити поставку своєї продукції у визначеній кількості та якості, а за фінансовими – сплатити певну грошову суму за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на с/г продукцію.

Видавати аграрні розписки має право власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на якій буде здійснюватися вирощування с/г продукції, що є предметом застави за розпискою. Коло осіб (юридичних або фізичних), які можуть виступати кредиторами за аграрними розписками законом не обмежено.

Аграрні розписки складаються виключно у письмовій формі у двох примірниках та посвідчуються нотаріально. Один примірник такої розписки зберігається у нотаріуса, що її посвідчував, а другий передається кредитору. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться нотаріусом до Реєстру аграрних розписок. Перелік нотаріусів-реєстраторів аграрних розписок, яким надано доступ до відповідного реєстру міститься на веб-сайті Реєстру аграрних розписок. Крім того, під час посвідчення розписки нотаріусом вносяться відповідні відомості про предмет застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Доступ до Реєстру є публічним, а отже інформацію про видані розписки може одержати будь-яка зацікавлена особа, скориставшись спеціальною формою на офіційному веб-сайті Реєстру.

Законом також встановлені обов’язкові реквізити для товарних та фінансових аграрних розписок, серед яких вид розписки, найменування та реквізити боржника та кредитора, строки та умови поставки продукції, або сплати коштів, опис предмета застави, кадастровий номер земельної ділянки тощо. У разі відсутність будь-якого з обов’язкових реквізитів такий документ не може вважатись аграрною розпискою.