7.1. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Заходи забезпечення кримінального провадження – це передбачені кримінальним процесуальним законом заходи примусового характеру, що застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановлених законом, з метою подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкодити вирішенню завдань кримінального провадження, забезпечення його дієвості.

Ознаки заходів забезпечення кримінального провадження:

• мають процесуальний характер і регулюються кримінальним процесуальним законом;
• підстави, межі та порядок застосування детально регламентовані законом;
• застосовуються з метою забезпечення досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення його завдань;
• мають примусовий характер, який полягає у фізичному, матеріальному чи психологічному впливі на учасника кримінального провадження;
• мають виключний характер;
• суб’єктом застосування, як правило, є компетентні державні органи та посадові особи, які здійснюють кримінальне провадження.

Види заходів забезпечення кримінального провадження перераховані в ст. 131 КПК України. Ними є:

• виклик слідчим, прокурором, судовий виклик (статті 133−139 КПК України);
• привід (статті 140−143 КПК України);
• накладення грошового стягнення (статті 144−147 КПК України);
• тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (статті 148−153 КПК України);
• відсторонення від посади (статті 154−158 КПК України);
• тимчасовий доступ до речей і документів (статті 159−166 КПК України);
• тимчасове вилучення майна (статті 167−169 КПК України);
• арешт майна (статті 170−175 КПК України);
• затримання особи (статті 187–191, 207−213 України);
• запобіжні заходи (глава 17 статі 176–213 КПК України).

Під час кримінального провадження застосовуються й інші заходи забезпечення кримінального провадження, а саме:

• видалення обвинуваченого з зали судового засідання (ст. 330 КПК України);
• поміщення у приймальник-розподільник для дітей осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння у віці від 11 років і до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (ст. 499 КПК України).

Заходи забезпечення кримінального провадження поділяються:

1. За цілями застосування:

• заходи, що забезпечують участь підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні та виконання ними процесуальних обов’язків (запобіжні заходи);
• заходи, що забезпечують отримання засобів доказування (виклик слідчим, прокурором, судовий виклик, тимчасовий доступ до речей і документів);
• заходи, що спрямовані на забезпечення належної поведінки учасників кримінального провадження (привід, накладення грошового стягнення, відсторонення від посади);
• заходи по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна (тимчасове вилучення майна, арешт майна);

2. За часом дії:

• заходи, що тривають протягом певного часу (запобіжні заходи, відсторонення від посади, арешт майна);
• заходи, які є короткочасними (привід, накладення грошового стягнення);

3. За підставами застосування

• заходи, що застосовуються у зв’язку з невиконанням процесуальних обов’язків (привід, запобіжні заходи);
• заходи, що застосовуються незалежно від процесуального правопорушення (тимчасовий доступ до речей і документів, тимчасове вилучення майна);

4. За режимом обмеження прав і свобод людини:

• заходи, що пов’язані з ізоляцією особи (тримання під вартою, затримання особи);
• заходи, які не пов’язані з ізоляцією особи (накладення грошового стягнення, тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом, особиста порука, застава, тощо).